Помощь | Правила | Поиск
Регистрация | Вход
Переключиться в мобильный режим



Начать новую тему Ответить на тему    

Модераторы: Жанна, Екатерина

1, 2, ВСЕ
Автор Сообщение


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВт дек 06, 2011 23:15 


Перед літом 2011 року замаячила перспектива відпустки, почалась дилема - дружина хоче на моря, її чоловік (типу йа) - звісно в Гори.
Крим - заїжджено, отже must be закордон. Ідеально Грузія, але ні по яких мірках в бюджет не вписуємось (літак дорого, паром довго й дорого, через Росію - екстрім і довго і дорого). Болгарію залишили на самий крайняк, як вже зовсім не буде куди їхати. Хотілось би їхати
просто кудись в Гори світ за очі, але кохану жалко, плюс торік після весілля поїхати нікуди не вдалось, отже поїздка має бути певним чином ще й honey moon. Завдяки дешевим квиткам компанії ВіззЕйр вибір паде на Туреччину. Але моя умова - дикуном і взяти намет для кількох ночівель на березі моря. Так і вирішили. Теоретично відпустка припадає на кінець серпня, з тим розрахунком і беру квитки в кінці липня.
На диво попав на момент, коли ціни радують, але під час замовлення квитків Київ - Анталія - Київ щось глючить, реєстрація злітає і нові ціни трохи дорожчі (холєра аж на 400 грн :twisted: ). Але всеодно квитки туди-назад на двох заважують 2172 грн. Спішно беру квитки до Кийова і назад і готуємось до подорожі.
Спеціально для цього купив легкий намет (менше 2 кг), взяв мінімум спальної споряги (це все зовсім не знадобилось :D ). От з рюкзаком вийшов прокол, мусив тарабанити на анатолійські пенати 100 літровий Фрам.
Сказати що останній тиждень перед відпусткою був важким - значить не сказати нічого, тому з шаленим задоволенням відключаю телефон, беру рюкзак, дружину, сідаю в маршрутку - папа домівка, робота і все на 2 тижні. УРА, подорож почалась.
Виліт з Жулян о 6:00 ранку або коло того, тому до Києва їдемо так, щоб прибути туди вночі. В поїзді вдалось поспати, незважаючи на жару. Певно пиво допомогло :D . В Києві щось кидаємо в писок в Макдональдсі на вокзалі (2 ночі) :twisted: , бермо таксо до Жулян. Доречі недорого, 40 грн, в Львові за таку відстань здерли б більше.
Жуляни зразу пригнітили своєю убогістю. В Долині на ЖД вокзалі місць для сидіння більше. Але сам зал очікування цивільний, з телеком і кавовими апаратами:

Изображение
сісти нема де, тому падемо на мій рюкзак

Изображение
Помалу клюємо носами, але спати незручно, тому граємо карти, розказуємо різні історії одне одному, фоткаємо цікаве аеропортове створіння:

Изображение


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеСр дек 07, 2011 00:07 


Нарешті оракул жіночим голосом оголошує початок реєстрації.
Важимо рюкзак (17 кг :twisted: ), але там жінчині шмотки, так що вага нормальна. Проходимо рентген і тп процедури, наркоту, зброю і заборонені предмети цього разу не взяли, заходимо в зал очікування, де й проводимо 2 години. Трохи вкурвлює плазма на стіні, яка постійно показує або погоду в Україні й світі або рекламу моди і якогось турагентства.
Зайшов в Duty Free (і воно є в Жулянах). Ціни такі ж як у нас в Ашані, хіба побачив добру ціну на "Бєхєровку". Так як являюсь шанувальником даного напою і страждаю побутовим п"янством, вирішую купити 0,7. (Ту пляшку щасливо прикінчив за тиждень турецькими вечорами в "гордом одиночестве" (дружина вживає рідко, а турки в Рамадан не п"ють).
Нарешті подали наше судно, сідаємо в літак і щасливо набираємо висоту. Потім дружина казала, що всю дорогу їй в голові дзвеніла пісенька про пілотів і Париж і Прованс якоїсь мегапопулярної гоп-поп зірки. Я хоча літаю досить часто і не боюсь, але в голові Цоєве "Сегодня над нами пролетел самолет - завтра он упадет в океан - погибнут все пассажири", тим більше що летимо над Чорним морем. Внизу бачив Одесу і Южне (відпочивав там колись, навіть знайшов будинок, в якому жив), потім турецькі гори, міста і озера.
Пару віражів над бухтою і велкам до Анталії. Турецької митниці як такої нема - приємна пані клеїть марку в паспорт, збиває 30 баксів або 20 євро (плачу єврами, вигідніше в перерахунку на грн) і все.
Температура на вулиці радує +43 і це десята ранку :evil: . Жару взагалі переношу погано, але тут вона якось легше відчувається, ніж у Львові. Питаємось у дядьків як проїхати до Калейча, - центрального району Анталії, но таксі (таксі 30 баксів). Англо-турецький суржик рулить - вимовив "Мергаба" типу добрий день по-турецьки настільки вдало, що турок починає говорити до мене по-своєму, а я йому - ду ю спік інглиш? Поржали обидвоє, він пояснив по англійськи, що думав, що я турок. Показав автобус - комфортабельний, здоровенний, з кондюком і ввічливим водієм в білій сорочці. Проїзд за двох - 20 лір або 10 Є (лір не мали, мусіли платити євриками, курс зовсім не в нашу сторону, в банках за євро дають 2,45 ліри, а на ринках, в магазинах і кафешках рахують 1:2 :twisted: , комерсанти блін). Правда можна розрахуватись карткою, термінали є в будь-якому транспорті.
Просимо водія сказати нам коли приїдемо до Калейча, що він в прнципі й зробив, але ми так розімліли в холодку, що не розчули і доїхали аж до Отогари - автовокзалу. Тихо матюкаючись про себе
шукаємо чим би доїхати до центру, питаємось у людей, нас перехоплює приємний молодий чоловік і запрошує в бусик. Крім нас їдуть ще пару чоловік.
Бусик явно не рейсовий, от думаю блін певно на таксиста напоролись, натомість стикаємось з чудовим прикладом турецької гостинності - по дорозі хлоп повисаджував всіх пасажирів потім віз нам ще через півміста, зупинив, відкрив двері і показав куди йти. Я спитався про гроші, відповідь - Но мані. Я був в шоці. Уявив собі, що хтось безплатно гнав би машину через пів Львова з вокзалу для того, щоб показати іноземцю куди їхати.
Зразу міняємо валюту на ліри і йдемо шукати житло. Вибирати є з чого, але ми ще в Україні домовились на житлі поекономити, тому вибираємо щось попроще. Сьомі поти сходять, жара, сонце в зеніті, вже виникає бажання брати любий номер, аби там був душ і кондиціонер. Попадається на очі пансіон "Еліза". Невеликий, чистенький, замучені сідаємо на диванчик в холлі чекати хазяїна. Сторговуємся за 50 лір на двох зі сніданком за добу. Ціна нас влаштовує, номер без всяких зайвих речей типу бару і холодильника, але з гарним видом з вікна, ліжком, шафою, душем, кондюком- а нам більше нічого й не потрібно. Платимо хазяїну за 2 доби, паралельно знайомимось - його звати Ярмур, намагається пояснити нам, що його ім"я означає бурхливий водоспад. Каже, що ми перші українці в нього. Приємно. Радує те, що він говорить більше німецькою, трохи англійською, а ми його розуміємо.
Швиденько приймаємо холодний душ (яке блаженство...) і йдемо шукати море і щось поїсти.
Море близько - 150 метрів вниз по сходках і ми на набережній-стоянці яхт (Анталья Маріна)

Изображение
Зі східців чудовий вид на бухту

Изображение
Далі буде...


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.03.2007
Посты: 1660
Откуда: Киев



СообщениеЧт дек 08, 2011 01:22 


Скорее пишите продолжение - не терпится почитать. И побольше фотографий!

Очень понравилось "вкурвлює плазма на стіні" :D


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеЧт дек 08, 2011 19:54 


А то вже мої западенські мовні звороти :D


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеСр дек 14, 2011 22:20 


Тут купа кафешок і ресторанчиків, торговці, які зазивають щось купити,
екскурсії на яхтах і тп. Але в нас зараз тільки одне бажання - добре поїсти і попити, бо вже обід, а останній раз їли ще вчора в Україні.
Вибираємо більш-менш цивільну кафешку в 10 метрах від моря. Ціни в меню досить непогані, беремо по супу, друге одне на двох (тут як і у всіх нормальних країнах великі порції, тому надалі у Туреччині майже всюди брали друге і салати 1 порцію на двох) по пиву і сирні палички до нього. ВВічливий офіціант подав льодяне пиво у холодних бокалах - у жару я ніколи більшого кайфу не діставав. До речі, у Туреччині пиво на 90% "Ефес" ну і ще якась марка (вроді "Сколь", але точно не пам"ятаю). Ще деколи можна побачити Бекс і Хайнекен.
У ресторанчику в нагрузку до всього нам дали ще на халяву дуже смачний підсушений хліб і мариновані оливки з олією. До речі хліб всюди йде на халяву як в радянські часи в їдальнях, деколи ще додають пляшку холодної води.
На диванчиках ресторану ніжаться котики. Тут їх дуже багато, турки їх не сильно поважають, але цілі котячі сім"ю живуть в кожній кафешці і ресторанчику. Фоткаю симпатичне кошеня:

Изображение
Кухня нам дуже сподобалась, наїлись ми як то кажуть "до отвала", випили ще по пиву. По цінах на наші гроші вийшло десь так гривників 160. Непогано, враховуючи те, що це ресторанчик, обід на двох і пиво + шикарне обслуговування. Лишаємо пару лір на чай вйо на пляж.
В Анталії є 2 великі пляжі - Лара і Коньяалті. По розповідям знайомих Коньяалті кращий, туди й їдемо.
Багато турків розуміють англійську, тому без проблем взнаємо правильний маршрут - пару зупинок трамваю до кінцевої.
Трохи прогулюємось по місту, робимо фото:

Изображение

Изображение

Изображение
Сідаємо на трамвайчик. Тут трамваї не те що в Львові - є термінали для розрахунку, можна купити проїздну картку і розраховуватись нею.
Поїздка на двох туди-назад обходиться в 2.5 ліри - грубо говорячи 10 грн.
Пляж Коньяалті просто шикарний - чистенька водичка, настільки чиста, що я на морі такої не бачив, небагато народу, добрий захід, дрібна галька. Надворі настільки жарко, що з води майже не вилазимо.
Розважаюсь тим, що ловлю й відпускаю крабів:

Изображение
Вечоріє досить скоро, тай втома дається взнаки, тому фоткаємо бухту і на трамвай додому - спати

Изображение
В трамваї настільки ковбасить, що вирубуємось і мало не просипаємо потрібну зупинку. Ще фоткаємо вечірнє місто і йдемо додому

Изображение
Але туди попасти не так просто - Калейча настільки запутаний райончик, хоча й невеличкий, що в наш готель ледве попадаємо.
Вдома душ і блаженний сон, а то переїзд-переліт-жара+безсонна ніч сильно дають про себе чути.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеСр дек 14, 2011 22:56 


Прокинулись ми о 9-й вечора від гучної музики на протилежному боці
бухточки. В центрі Анталії є співаючий фонтан, от він нас і розбудив.
Швиденько збираємось і біжимо туде. але встигаємо тільки на закінчення шоу. Фонтан дійсно шикарний і класно виглядає

Изображение

Изображение
Потім ми пару раз туди ходили - світлове і музичне шоу вражає.
В нашому райончику працює ціла купа магазинчиків, тому особливо не запарюємось з їдою, щось купуємо і шукаємо дорогу додому :D .
По дорозі фоткаю нічне старе місто. Під звуки муедзина нічне гуляння східним містом вражає. Вузенькі вулички, все підсвічено, поважні торговці ненав"язливо!!! запрошують зайти до крамниць, запах прянощів та спецій. Мені тут подобається, коротенька фотосесія:

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
Повні вражень від першого дня завалюємось спати.
На наступний день прокидаємось разом з другим намазом десь о 8-й годині ранку. Йдемо вниз снідати. Сніданок простий і як ми потім взнали досить одноманітний, але більш-менш нормальний - яйця, джем, хліб, оливки, сир, овочі. До речі, чай у Туреччині подають у хрустальних бокалах і має він якийсь цікавий смак з приємною гірчинкою. На жаль вдома турецький чай таким чином заварити не вдалось :( .
Робити особливо немає чого, на пляж йти - жарко, вдома сидіти - тупо тому йдемо гуляти в сторону моря. По дорозі минаємо базар - всі наперебій щось пропонують, але якось так не сильно нав"язливо. Троха дістає те, як майже кожен турок-базарник дивиться на мою дружину - таке враження що хоче з"їсти очима :evil: . Холєра аж руки чухаються, але поводу ніхто не дає - ввічливо здороваються, чемно питаються звідки ми приїхали. До речі майже завжди спілкуємся англійською, дехто переходить на російську, коли чує, що ми з України.
Торг потрібен і мусить бути. Купую дружині годинник - ясно, що китайська підробка, але красиво зроблений. Торгуюсь до посиніння хвилин 10, стартова ціна - 70 баксів, хлоп вже взиває ім"я Аллаха на мою голову, каже, що я його грабую, але віддає за 15. Торг рулить, хоча задницею чую, що всеодно наварив він на мені непогано, але я торгуватись люблю і вмію, сам в цій галузі працюю, так що здєлкою залишаємся довольні. На набережній купую карту Анталії за 3 ліри (старт-5 :D ). Взагалі на базарі цікаво, але треба мати залізні нерви і вміти ігнорувати людей, якщо ти просто йдеш, а не щось купуєш (кожні 2 метри hallo, excuse me, запрошують попити чаю і тп).
На самій набережній запрошують на морську прогулянку. Екскурсія на 1 годину коштує 10 євриків з носа, на 2 - 20, а на півдня - 30. Думаємо покататись на симпатичному кораблику, але відвалити 40 євро за 2 години морського вояжу рука не піднімається і здоровий глузд не дозволяє, але на щастя якраз кораблик відпливає і є 2 місця на двогодинну екскурсію. Кажу 20 євро за двох і ні цента більше - ОК, летс гоу!
На кораблику йдемо непогано. Сидимо на верхній палубі, взяв собі пиво і втикаю на краєвиди:

Изображение

Изображение
Минаємо чудернацькі скелі та гроти:

Изображение

Изображение
Водоспадики

Изображение

Изображение
В останньому бажаючі приймають душ - кораблик підпливає носом під бризки і всі приємно освіжаються.
Капітан любязно вручає штурвал мої Яринці - вона з задоволенням керує яхтою пару хвилин:

Изображение
Потім підпливаємо до величенького водоспадика:

Изображение
Звідси повертаємось назад у гавань. Всім прогулянка сподобалась, непогано, цікаво і вражаючі краєвиди моря і кораблів

Изображение
Вечером біжимо на пляжик Мермерлі, прямо коло нашого пансіона. Пляжик невеличкий, охайний, з кафешкою з нормальними цінами, а ще знаходиться за 100 метрів від нашого готелю вниз по сходках. Правда має один недолік - платний вхід :( - 10 лір з носа. Ну нічого, їхати на
Коньяалті щось нема охоти, тому тут і сидимо до вечора.
До речі, сьогодні 24 серпня - День Народженння України, вечером піднімаю келих бєхєровки за її здоров"я :).


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеЧт дек 15, 2011 00:21 


Зранку як завжди підйом з другим муедзином в восьмій :D (щоправда дружину то не стосується - спить як дитятко). Снідаємо, домовляємось з господарем залишитись ще на 2 дні і я біжу трохи прогулятись по Анталії в пошуках їжі, заодно походжу-поорієнтуюсь по вуличках, щоб потім не блудити.
Йду сам, бо виявилось,що кохана жару не витримує зовсім :( , а я сам собі дивуюсь, як мені легко. Відать акліматизувався 8) .
Знайшов 2 супермаркета в 7 хвилинах ходьби від дому з класними цінами - пиво, водичка, всякі смаколики процентів на 20-30 дешевші, чим в магазинчиках на Калейча. Купив айрану, каймаку, свіжесенького хліба, пивка і фруктів. Ціни на їжу дешевші ніж в Україні, щоправда м"ясо та риба дорожче. Але через жару їсти так сильно не хочеться, тому весь час перебування в Туреччині харчуємось по наступній схемі -сніданок - в готелі, на обід - хліб, айран (дуже мені засмакував, випивав по літрі в день, зараз з ностальгією згадую його смак, та бурда, що продається у нас в Ашані не проходить), ну і звичайно, фрукти. Фрукти дешеві як борщ - на базарі за 1 кг любого фруку (яблука, персики, інжир, банани, виноград) просять долар. Вечеря зазвичай проходила в якісь кафешці - їли багато і смачно - перше, друге і чайок.
По дорозі додому фоткаю ворота Адріана

Изображение
Після обіду у нас запланована екскурсія на водоспади Upper Duden.
Вони знаходяться на окраїні Анталії. Розпитались у місцевих як туди їхати - також були вражені турботою місцевих про туристів. Турок повів нас на зупинку (йшли хвилин 10), потім сам зупинив автобус, розпитав водія, на який автобус нам слід сідати, дочекався потрібного і побажав нам приємної дороги.
Маршрутка по місту в Туреччині - щось особливе. Само-собою тут є кондиціонер, термінал для оплати карткою, термінал для оплати проїздною картою і навігатор!!! який показує пасажирам, де вони знаходяться.
Водоспади знаходяться в закритому парку, вхід - 10 лір з носа. Тут все гарно - лавочки, тіньок, річечка, прохолода.

Изображение

Изображение

Изображение
Звідти їдемо на пляж, де й сидимо до вечора. Ввечері трохи пробіглись по магазинах - приємно вражені цінами і якістю, купив пару шмоток дружині, собі 2 футболки - все набагато дешевше ніж в Україні.
Знайшли непогане літнє кафе з класними цінами - перше - 2-2,5 ліри. хліб - на халяву і необмежено, салати від 3 лір, друге - від 3 до 7 лір. Від дому йти 10-15 хвилин. Надалі в Анталії вечеряли тільки тут - все свіженьке, смачне і сюди ходять їсти місцеві. Дуже сподобались чорби - супи з чечевиці і курки, різні кебаби і кюфте - тефтельки з смаженою картоплею і айраном.
На двох виходило 15-20 лір і то наїдались так, що ледве зза столу вставали. Завжди залишали 1-2 ліри на чай, обслуговування просто супер. Крим "нєрвно курит в сторонке" і по цінах і по якості обслуговування. Взагалі ніде ні разу ніхто не нахамив, ніяких ексцесів не було. До речі, офіціантами чомусь працюють тільки чоловіки.
В кафе як завжди купа котів, і самий головний котяра, його не можу не сфоткати:

Изображение
На наступний день нас чекає рафтинг. Дружина не в захваті, але вибору в неї не дуже є :) , так що мусить їхати.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.05.2009
Посты: 1713
Откуда: г.Коростень Полесье



СообщениеПн дек 19, 2011 19:43 


Зайшов в цей розділ випадково. Побачив знайоме ім"я, подумав , що повинно бути цікаво , і не помилився. Вимагаю продовження! Краще б його викласти в "Разное".
_________________
Умный в гору не пойдет...


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВт дек 20, 2011 11:15 


Дед Пихто, дякую за комплімент :oops: .
Рафтінг заплановано в каньоні річки Кьопру (вроді так звучить).
Ціна питання - смішні 16 євро з носа, правда торг неуместен :( ,
але ціна й так нормальна, з огляду на те, що включено обід, інструктор, рафти, жилєти і переїзд.
Фоток з цього дня немає, так як рафтінг передбачає купання, можливі перевертання, купу бризок, а підводного бокса для камери
я ще не купив. Щоправда, фоткати там було що.
Виїзд був запланований на пів восьму, тому швиденько снідаємо і йдемо до бусика. Спрінтерок годину їздив по Анталії по готелях, поки
позбирав всіх охочих вкусити прєлєсті сплаву по гірській річці Туреччини.
По чудовій дорозі котимось в напрямку Гір. Дуже красиво, серце радують пінії, сосни та кедри. З однією зупинкою на кемпінгу, де не зміг відмовити собі у задоволенню випити студеного пива, добираємось на місце. Тут купа автобусів, купа народу, кафешки - видно, що все добре поставлено на комерційний лад.
Оголосили загальний збір. Наш інструктор - Хусейн, на англійській розповідає, що нас чекає і як одівати жилети. Тішусь, що англійську розумію досить добре, правду казала шкільна вчителька з мови - Мастерство не пропьешь. Підшукую жилет собі і дружині і вйо до річки.
Спочатку робимо забіг у річку з окунанням. Водичка була льодяна, з огляду на +35 на вулиці. Ноги почало ломити, перепрошую яйка помалу ставали схожі на кубіки з льодом, але потім тіло звикло і старий морж, яким я являюсь, став дуже з того тішитись. Правда, зразу дістав піз..лєй від жінки, якій й так ця авантрюра не дуже подобалась (вона ще не вміла плавати, хоча там то не потрібно, та й температура води не дуже сприяла її хорошому настрою).
Потім нас поділили на команди. Ми чомусь вибрали повністю
інтернаціональний рафт - українці (нас двоє), пара англійців, пара французів, троє хохмачів іспанців і інструктор Осман - турок.
Спустили човна на воду, розібрали весла і - вперед, форвард, аделанде!! На порогах всі пищали від радості, на плесах купались, обливались водою - короче було весело. Моя дружина вже перестала бажати моєї смерті і тішилась. що ми туди поїхали. Вода вже не здавалась такою холодною.
В кількох місцях були широкі плеса, глибина і помости для стрибків.
Я звичайно не зміг відмовити собі в такому задоволенню і стрибнув з дерева. А ще обливались водою і стягували людей з човнів конкурентів.
В цілому було дуже весело.
До обіду всі були голодні як вовки. Подавали досить ситний обід, після якого впадло було гребти. Іспанці казали, що треба сієсту.
Я дуже жалкував, що нема фотіка - природа там суперова - гори, річка, чисто, красиво, сонечко світить. Туди класно було б поїхати з наметами.
По завершенню поїздки підприємливі турки продають фотографії і кіно на ДВД диску, яке паппараці знімли поки ми сплавлялись. Ціни - космос, але за одну фотку вдалось збити вполовину - купив собі на пам"ять.
По дорозі додому потроху спимо - стомлені, але довольні як слони. І саме головне, що коханій дуже сподобалось. каже, що хоче ще.
Вечером міцний і здоровий сон і вовчий апетит нам забезпечено.
На наступний день у нас по графіку Чіралі - невеличке сільце за Кемером з чудовим пляжем.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВт дек 20, 2011 12:06 


Після сніданку прощаємось з гостинними хазяїнами і сідаємо на метро (в Анталії є 2 вітки наземного метро) і їдемо на Отогару (вокзал). Метро достойне того, щоб сказати про нього пару слів. Чистенькі вагони, кондиціонер - краса. На отогарі швиденько знаходимо потрібний бусик і тусуємо в Чіралі. Чіралі - невеличке село на узбережжі. Від Анталії десь годину їзди і 12 лір з носа. Траса веде попри чудові гори і красиві бухточки. Пейзажі такі, що захоплює дух.
Якість доріг - неперевершена, у нас такі будуть років через 100, або ніколи :( . Зупиняємось на трасі коло повороту, далі у нас пересадка, 5 лір за двох і ми в Чіралях. Перше враження - ...опа. Село-селом, бігають кури, пильні дороги, нічого цікавого. Заходимо в перший ліпший пансіонат - ціни зашкалюють, ніхто навіть торгуватись не хоче і прийняти можуть тільки на 1 день. Причому з кожним наступним будинком ціни зростають. Кохана вже дивиться на мене вовком - куди затягнув, селуха якась без нічого і ціни космос. Роздуплив нас один турок, який сказав, що за пару днів закінчення Рамадану і всі турки рванули в Чіралі, тут дуже популярно в них, тому й ціни такі. На пропозиції 250 лір за добу зі сніданком вирішуємо навіть не пробувати шукати щось далі.
Злі й недобрі вирушаємо на пляж, тим більше що жару ніхто не відміняв. Побачивши море - ми в захваті. Такого пляжу я в житті не бачив. Тепер зрозуміло, чому такі гроші деруть - чистесенька водичка, мілка галька, чудові пейзажі і дуже мало народу.

Изображение

Изображение
Над узбережжям видно здоровенну гору Тахтали, туди б видертись
Изображение
До речі, в Чіралях ще є знаменита Химера - газ виходить з землі
і згорає. Але там треба бути вночі. Виникає ідея впасти десь тут з наметом, але коханій ця думка не дуже подобається, та й жара стоїть, а намет без кондиціонеру. Але до вечора ще купа часу, тому ночівлею сильно голову не забиваємо і з насолодою купаємось. Мязи болять від вчорашнього рафтингу, але трохи поплававши, крепатура проходить.
Матрасник:

Изображение
Чесно кажучи, на такому класному пляжі я ще не плавав.
Ще маємо радість - моя кохана пропливає без моєї допомоги перші
5 метрів. Дуже з того тішимось, все-таки добились - навчили плавати!!!
Водні процедури викликають вовчий апетит, та й вечір підходить, треба десь ночувати. Сідаємо в кафешку пообідати

Изображение
Смакує по особливому, наплавались, відповідно апетит вовчий.
Щодо ночівлі, то нічого кращого, як поїхати в Олімпос не придумали.
Туди приїхали вже затемна. Стоїть жара, нічого не хочеться, відповідно нам підійшло перше - ліпше помешкання. То були Bayrams Tree Houses.
На рецепції нам показали варіанти проживання - Трі хауси - мені нагадали собачі будки, тільки трохи більше, душ - туалет спільні на вулиці. Європа від тих хаток тащиться, але як на при наявності намета спати там - просаджування грошей, тому селимось у бунгало.
Бунгало, правда досить голосно сказано - дерев"яний будиночок на одну кімнатку + санвузол, але є ліжко, крісла, шафа і кондюк - більше нічого не потрібно. Ціна питання 40 євриків за день за двох з двохразовим харчуванням. Селимось тут на 2 дні. Принявши душ, попадаємо на вечерю - шведський стіл, досить смачно і поживно.
Взагалі атмосфера в тріхаусах чудова. Купа хіпі, неформалів, скелелазів, туристів з усього світу. Музика - тільки рок, реггі. причому старий добрий рок-н-ролл рулить. Для мене, як старого рокера тут кльово. На території купу альтанок, фруктові сади, гамаки. Беремо по пиву і релаксуємо.
Далі буде...


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 24.12.2011
Посты: 9
Откуда: slavik22sp@hotmail.com



СообщениеСб дек 24, 2011 04:57 


:P :P :P


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 24.12.2011
Посты: 9
Откуда: slavik22sp@hotmail.com



СообщениеСб дек 24, 2011 04:58 


:P :P :P


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеСр дек 28, 2011 23:36 


Наступний день подарував нам чудовий ранок. Сонячні промінчики помаленьку почали пробиватись крізь гори, що оточують Олімпос та зелень садів. Нежарко, самопочуття чудове, вмиваємо писки і йдемо снідати. Годують нормально, п"ємо чайок і йдемо на пляж.
На виході з Олімпоса (там де трі хауси, на вході до історичного Олімпоса, де руїни) стоїть будка з жандармами, які нас "обілєчують", точно не пам"ятаю на скільки. В принципі, платити є за що:

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
Через Олімпос протікає річечка

Изображение
В некрополі розбиті гробниці:

Изображение

Изображение
Після фотосесії заходимо на пляж. Пляж досить цікавий, але з незручним заходом в воду і великими каміннями. А ще каміння покриті дрібними-дрібними ракушками, об які я порізав руки-ноги вже в перші півгодини в воді. В море впадає річечка, так що можна покупатись в морі, а потім помокнути в прісній воді.
На пляжі я досить скоро знуджуюсь, тому біжу на найближчий горбик фоткати руїни сторожових веж та бухту
Квіточка

Изображение
Скеля

Изображение
Бухта

Изображение
Стіна і башти, все заросло зеленню:

Изображение

Изображение

Изображение
Гора

Изображение
Ще розважаюсь пірнанням з окулярами і обсервуванням підводного світу. Кохана трохи нудиться, ще з Криму вона пам"ятає, що коли я одягаю маску і пірнаю, мене чекати треба довго.
Дайвінг приносить кілька цікавих черепашок і наручний браслетик :D .
На морі сиділи до самого вечора, відповідно сильно зголодніли, ситна вечеря в тріхаусі - саме те, що треба.
Вечером пішов купити пива, грошей майже не було, а з валюти найменша купюра 100 баксів. Адміністратор в тріхаусі сказав, що мож поміняти трохи далі. В магазинах курс зоовсім невигідний, зато чувак, що продає яхт-тури готовий поміняти бакси майже як в Антолії. Даю йому гроші і тут видно до нього доходить, що він на тому ніц не заробляє, дядько скрутно хитає головою і каже, що то є фейк, а не бакси :twisted: . Сорі, Майкл - фейк і все. От під...с!!!
В усіх пансіонах і тріхаусах курс такий, що на тих 100 у.о втрачаю майже 20% - та пішли вони, краще автостопом до Кемеру їхатиму, а такого здирства не потерплю, тим більше 20 баксів то не хухри-мухри, цілий день можна харчуватись з пивом. Підходжу в магазин-самообслужку і зговорчива дівчина після хвилин 5 торгу погоджується поміняти грошики. Ну все, можна вже щось купити попити і на дорогу до Кемеру є ліри.
На наступний день після сніданку прощаємось з гостинними тріхаусами і йдемо до маршрутки. Ще фоткаємо зелені фрукти:

Изображение

Изображение

Изображение

і достиглі кактуси

Изображение
Ці плоди можна і треба їсти, місцевий люд каже, що то "туркіш віагра" - жереш 1-2 плоди і відкриваєш нові горизонти в коханні :D .
В мене поки проблеми з цим ділом немає, так що навіть не пробую, просто буду знати куди треба їхати і що їсти, коли мужчина вже не дуже джигіт, як в молодості :roll:
До Кемера добираємось швидко і з комфортом, зараз обід і сама жара, йдемо як варені раки зі своїми рюкзаками, шукаємо прихистку.
Як завжди хочеться з комфортом і недорого, є купа шикарних готелів, багато російськомовних туристів (процентів 90).
Мечеть в Кемері

Изображение
Знаходимо симпатичний готельчик (3 зірки з басейном), який відповідає нашим можливостям (40 євро доба, після торгу)

Изображение
Тут селимось на 2 дні. В номері кондюк, холодильник, телевізор (навіть 1 російськомовний канал) і вид на Тахтали з вікна:

Изображение
Ще вид з вікна

Изображение
Приймаємо душ, трохи роздупляємось і біжимо шукати пляж.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 03.07.2008
Посты: 230
Откуда: Рј. Станіславів (Івано-Франківськ)



СообщениеЧт дек 29, 2011 16:42 


Випадково зайшов у цю гілку форума - а тут таке цікаве :) Дякую Дмитре! З новин дізнався, що з травня між ненькою Україною та бусурманною Туреччиною буде безвізовий режим. А гір там достатньо ;)


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3409
Откуда: Львів, Долина



СообщениеПт дек 30, 2011 00:26 


Кемер враження не справив. Зовсім. Ну не сподобалось нам тут і край. Такий собі рай для класичного туриста, причому заточений сугубо під "совок". Я ніскільки не хочу образити співвітчизників та північних сусідів, але нашу людину тут видно здалека - по походці, по вигляду лиця, якому всі щось винні, відсутності щирих європейських посмішок на обличчях, до яких ми звикли в Анталії. Тут не чути ввічливого обережного "I'm sorry" 'Excuse me, please' від турецьких продавців, натомість всі майже фамільярно зазивають до себе, хіба за руки не хапають. Єдиний плюс, він же мінус - всі володіють російською і любу людину, яка просто йде бачать як дійну корову. До речі, в Кемері купувати зовсім не вигідно, купили пару сувенірів для родини, то торгувались довго нагло й відчайдушно. З їжею ще гірше - в кафешках ціни ресторанні, в маркетах всі ціни в доларах (хоча ліри рулять всеодно) по невигідному курсу, та й самі ціни :twisted: - фрукти рівно в 3 рази дорожчі ніж в Анталії.
Вперше в Туреччині почув в барах і кафешках блатняк і російську попсу :evil: , причому в основному низькопробну.
З пляжами ще гірше - весь прибережний Кемер поділений на
пляжі готельні та безкоштовні за приблизним принципом 900 метрів готелів, 100 метрів "народного пляжу". Вода хоча й чистіша ніж в Криму, але порівняно з тим, що ми бачили до того здається брудною.
На морі ми були максимум 1.5 годин, робити там й так не було що, а заміських пляжів не видно, все узбережжя в одну й другу сторону забудоване.
По дорозі додому турок пробує розвести нас на квитки на Вєру Брєжнєву в місцевому клубі. На то ми не ведемось. Знайшли більш-менш пристойний ресторанчик, де нас відносно недорого і дуже смачно нагодували. Офіціант обслуговував ну дуже старанно, що є аксіомою для Туреччини (так було всюди, де ми відпочивали), тому ситі і довольні залишаємо йому нормальні чайові (старався робити так всюди) і йдемо до готелю.
Беремо льодяне пиво (інакше й нема змісту брати), йдемо до готелю і як рафіновані "отдихающіє" лягаємо на лежаки коло басейну. Треба ж спробувати те, заради чого люди їдуть в Туреччину. Мене вистачило хвилин на 20 - маю в сраці якесь шило і не можу всидіти на одному місці довго. Трохи поплавали, потім знов полежали, потім пішли в номер, пограли в карти - вуаля а от і вечір. Обидвоє доходимо висновку, що готельний відпочинок не для нас. Вирішуємо на другий день їхати на море в Фаселіс, так як у Кемері по нашим міркам море відсутнє :( .
Жара спала, дихати стає легко, можна і треба піти прогулятись. Вечером Кемер виглядає непогано, роблю коханій фотосесію, гуляємо по цілому місту доки ноги носять. Тут рай для шопоголіка - на головній вулиці магазини і магазини. Нічні готелі також справляють гарне враження. Вечеряємо в тому ж ресторанчику, що обідали, офіціант нас впізнав і знову дуже гарно обслуговував. Йому респект і чайові.
Зранку - підйом, стандартний сніданок (яйця, хліб, вогірки-помідори-маслини, сир, чай кава), збори рюкзака, похід в супермаркет за айраном, екмеком (екмек - хліб), водою і фруктами на обід. Потім бусик, 20 хв і нам вниз по доріжці в сосновому лісі до бухти Фаселіса.
Руїни міста справа, але ми на них поки не дивимось, по плану екскурсія туди на вечір, коли спаде жара. Ми ж повертаємо наліво і займаємо гарне місце на пляжі. Народу мало, ми трохи відійшли від основної маси відпочиваючих, сонце пече як на пательні, тому з води не вилазимо. Пісок такий гарячий, що стояти босому нереально.
В воді купа рибок, розвалені гробниці (виявляється, тут недалеко некрополь, от море й підмиває), цікаві скельки. Бачив двох здорових тунців, крабів.
Трохи пробігся в сусідній лісок. Тут класно - хвойний ліс і зразу море:

Изображение
Порослі лісом руїни:

Изображение

Изображение
В самому лісі жутко - засрано так, наче в ліску сміттєзвалище. Починаю розуміти, що екологічна самосвідомість у туристів та турків, що відвідують Фаселіс нижче плінтуса, або відсутня в принципі. Настрій трохи підупав після побаченого, гуляти по такому лісі охоти нема, тому йду до дружини і збираємось на екскурсію до Фаселіса.
Спочатку радує те, що будка, на якій пише про 8 лір з носа за вхід зачинена :D . Потім - акведук:

Изображение

Изображение
А далі я як любитель історії Давньої Греції, археології та міфів (дуже цим всім цікавився в дитинстві) впадаю в екстаз - справжнє місто з агорою, термами, колонами та амфітеатром переді мною:

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
Карта Фаселіса

Изображение
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  1, 2, ВСЕ

Быстрый ответ
Имя пользователя:
Заголовок:
Сообщение:

Смайлики
|#smile805| |#smile807| |#smile806| |#smile24| |#smile706| |#smile709| |#smile710| |#smile714| |#smile715| |#smile718| |#smile722| |#smile725| |#smile726| |#smile728| |#smile729| |#smile735| |#smile737| |#smile739| |#smile748| |#smile766| |#smile746| |#smile749| |#smile772| |#smile773| |#smile615| |#smile614| |#smile612| |#smile606| |#smile603| |#smile602| |#smile792| |#smile785| |#smile784| |#smile780| |#smile778| |#smile701| |#smile703| |#smile716| |#smile740| |#smile752| |#smile757| |#smile761| |#smile764| |#smile765| |#smile770|
Ещё смайлики…
Добавить изображения
Advanced BBCode Box 3: Страница помощи   Жирный текст Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст Верхний индекс Нижний индекс Горизонтальная линия Выравнивание по левому краю Выравнивание по центру Выравнивание по правому краю Маркированный список Нумерованный список Элемент списка
Код Цитата Спойлер Скрытие от гостей Вставить текст не касающийся темы (оффтоп) Ссылка на Web адрес Вставить Email адрес Вставка в сообщение ссылки на IMG изображение Вставить иконку Вставить слово поиска Вставить ссылку на BBvideo видео ABBC3_YOUTUBE_OLD Вставить Видео с Youtube
Цвет шрифта
Вопрос
Двадцать один минус шестнадцать = ? (введите ответ цифрами):
Этот вопрос предназначен для предотвращения автоматической отправки форм спам-ботами.
   

 Похожие темы   Ответы   Просмотры   Последнее сообщение 
Новорічна Туреччина, січень 2011
Andrew » Ср июн 08, 2011 10:41

в форуме Отчеты о путешествиях и туристических походах по Турции

1

1305

Вт ноя 22, 2011 23:34

Andrew Перейти к последнему сообщению

Пляжно-экскурсионных отдых в Грузии
Alina1980 » Пт июн 13, 2014 12:50

в форуме Туристические и около-туристические услуги (Грузия)

0

177

Пт июн 13, 2014 12:50

Alina1980 Перейти к последнему сообщению

Туреччина весною
Sulik » Ср окт 01, 2014 19:18

в форуме Турция - туристический форум. Туризм в Турции. Горы Турции

1

585

Вс ноя 30, 2014 11:24

bermooood Перейти к последнему сообщению

Туреччина 17-27 березня
O'Riche » Чт мар 10, 2016 18:16

в форуме Поиск попутчиков в походы и путешествия по Турции

0

229

Чт мар 10, 2016 18:16

O'Riche Перейти к последнему сообщению

Туреччина вектор
Макс1 » Вт авг 09, 2016 18:59

в форуме Туристические карты

2

275

Чт сен 01, 2016 19:47

Макс1 Перейти к последнему сообщению



Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей


Вы можете начинать темы
Вы можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  

По любым общим вопросам работы сайта и форума пишите: info@eurotourist.club
Коммерческие вопросы (размещение рекламы, предложение услуг): reklama@eurotourist.club






При перепечатке или использовании любых материалов с сайта, гиперссылка на http://eurotourist.club обязательна

  Copyright © 1998-2017 Eurotourist