Помощь | Правила | Поиск
Регистрация | Вход
Переключиться в мобильный режим



Начать новую тему Ответить на тему    

Модераторы: Sherlock, slv, Екатерина, Жанна, eee, Туранчокс, Burs, Ymka, Бармалейка

1 ... 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, ВСЕ
Автор Сообщение


Зарегистрирован: 19.03.2013
Посты: 104
Откуда: Дніпро



СообщениеЧт мар 07, 2019 09:53 


Про рятувальників, що супроводжували групу пише ще Гутиряк.
https://www.facebook.com/mapy.karpat/posts/359682154872538

"... Двоє рятувальників зустріли групу в районі "Зуба" і це було близько 18 год. Погода дозволяла йти, видимість була до 100 м і при заході навіть пробивались соняні промені. Була нетривала пауза, але потім вирішили йти. Сімейна пара + дівчина вирвались вперед, рятувальники це побачили і поспішили їх наздогнати. Час від часу рятувальники оглядались і спостерігали групу зверху вниз, але потім втратили її з виду. Вітер різко посилився і кажуть що їм прийшлось вести дівчат під руки, які вони теж поморозили. Вітер був північним - від Смотрича, тобто на підйомі дув в лице із зміщенням на правий бік. Снігу не було, але зривало фірнову настилку і нею сікло все тіло так, що навіть в підкладці штанів та наплечниках був сніг. "

Це вже трохи прояснює чому не вертали назад.
------------------------------------


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 13.05.2014
Посты: 307



СообщениеЧт мар 07, 2019 10:18 


vrs писал(а):Про рятувальників, що супроводжували групу пише ще Гутиряк.
https://www.facebook.com/mapy.karpat/posts/359682154872538

"... Двоє рятувальників зустріли групу в районі "Зуба" і це було близько 18 год. Погода дозволяла йти, видимість була до 100 м і при заході навіть пробивались соняні промені. Була нетривала пауза, але потім вирішили йти. Сімейна пара + дівчина вирвались вперед, рятувальники це побачили і поспішили їх наздогнати. Час від часу рятувальники оглядались і спостерігали групу зверху вниз, але потім втратили її з виду. Вітер різко посилився і кажуть що їм прийшлось вести дівчат під руки, які вони теж поморозили. Вітер був північним - від Смотрича, тобто на підйомі дув в лице із зміщенням на правий бік. Снігу не було, але зривало фірнову настилку і нею сікло все тіло так, що навіть в підкладці штанів та наплечниках був сніг. "

Це вже трохи прояснює чому не вертали назад.


Якраз і не розумію - правда, не розумію, чому було не повернути назад? Якщо б'є по очах і уповільнює рух, і виснажує, логічно стати спиною і спускатися вниз. Ми так свого часу і зробили, усі живі...
_________________
Единственный человек, который с нами всю нашу жизнь - это мы сами. Живи, пока ты жив.

По жерепу ходити дуже просто і швидко. З гілочки на гілочку, десь перестрибнути, десь нахилити... (досвід закріплено на Мікулєсці)


Зарегистрирован: 19.03.2013
Посты: 104
Откуда: Дніпро



СообщениеЧт мар 07, 2019 10:32 


Після зуба в них було " вперед, тільки вперед", Рішення про повернення мали прийняти ті хто знаходився у добрій фізичній формі там мав здатність спокійно проаналізувати ситуацію. Перевтомлені відстаючі туристи наврядчи адекватно могли діяти, вони намагалися наздогнати групу.

Що мені не зрозуміло, так це кого називають словом "рятувальники". Це чергові що спустилися з обсерваторії, чи просто людина працює рятувальником, але йшла в складі групи у вільний від роботи час. якась путаниця виходить.


Зарегистрирован: 15.11.2007
Посты: 1421
Откуда: Киев



СообщениеЧт мар 07, 2019 11:24 


Это объясняет, почему спасатели "не очень дружелюбны" к туристам. Они конечно тоже люди, но кому то за эту дружбу явно влетело. Хотел бы привести отрывок из книги Горяева "Шпаргалки для боссов" о его учёбе в бизнес школе: "Кроме этих успешных людей, огромный интерес у меня вызывали приглашенные специалисты, которые давали неожиданный ракурс привычным управленческим проблемам. Например, когда я учился, перед нами выступал начальник пожарной охраны Нью-Йорка. Его лекция была посвящена вопросу распределения обязанностей в коллективе пожарных. Поскольку пожарная охрана Нью-Йорка считается эталоном в мире – у них высочайшая сложность задач: если в городе небоскребов что-то горит, действительно нужно блестяще выстроить взаимодействие в команде. Пожарные – национальные герои, они все время как на фронте. Главный пожарный рассказывал так убедительно, что я до сих пор помню, как у них отстроена система менеджмента, какие они придумали управленческие технологии для вызовов, которые перед ними ставит суровая жизнь: распределение ролей, обучение персонала, действия в разных нештатных ситуациях – там настолько это отдирижировано, потому что цена ошибки не деньги, а жизнь. Героизма – ноль, потому что на все есть процедура, и они по ней работают. Однажды они должны были тушить сложный пожар и никак не могли понять, где источник задымления. В соответствии с инструкцией они проломили девять стен, прошли насквозь и разрушили два ресторана и несколько офисов, чтобы добраться до очага, – действовали жестко по правилам, никто не побежал открывать двери (создавать тягу) и искать источник вживую. Я не ожидал, что в госструктуре все окажется так четко продумано и оцифровано."
_________________
It isn't the mountains ahead to climb that wear you out. it's the pebble in your shoe.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3916
Откуда: Львів, Долина



СообщениеПт мар 08, 2019 00:32 


Anton.A писал(а):Я вот был руководителем той группы.
Вышли из Шибеного и поднялись на Пич в 15.30,8го февраля.
Накануне звонили спасателям. Я постучав и поздоровавшись зашел в помещение. Спасатель попросил дальше коврика не ходить ,"бо снег на подошвах и холод на улице". Так на расстоянии и поговорили. он сидя за столом,я стоя на коврике. Сказал что им абсолютно не легче если мы у них регистрируемся. На вопрос о других помещениях сказал что все закрыто и туда они пускают только тех кого спасают замерзающими. Зарегистрировал в журнале, и я ушёл. Нам честно говоря было не особо и важно ночевать в здании. Но если есть возможность сохранять ресурсы перед походом то я считаю это лучше делать. Товарищ не поверил и тоже зашёл к нему. вышел с тем же результатом.
Пишу только для того чтоб другие знали что Ночевать в здании обсерватории НЕ Пускают.
Полезных советов или консультаций по погоде, состоянию маршрута, консультации по местам ночевок и т. д. тоже Никто Не даёт, хотя по моему мнению с этого и начинается работа спасателей. в предотвращении нехороших ситуаций. также не лишним было бы спасателям интересоваться у групп, идущих зимой через их пункт, планами, наличием опыта и снаряжения, они этого не делают. Понятно что расчитывать в серьезных походах каждый должен только на себя и своих друзей, а после общения с такими "спасателями" тем более :)
Позже ,в этот день, нами был встречен другой спасатель, который под Пич на хребте, строил иглу для заблудившихся. так это был совершенно другой, позитивный и адекватно реагирующий человек. Очень хотелось ему помочь в строительстве но надо было идти дальше и искать копать место под ночлег

https://www.facebook.com/groups/karpaty/permalink/2122360257849134/
Ці, чи ні?
_________________
stezhky.org.ua


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15.01.2019
Посты: 18
Откуда: Київ



СообщениеПт мар 08, 2019 00:48 


Сергій Недосєков писал(а):прошу поширити серед outdoor спільноти, щоб інші не наступали на такі "граблі".

https://www.facebook.com/groups/verticalclub/permalink/2291155650947987/
Клуб "Вертикаль" писал(а):Вже більше 15 років поспіль в лютому клуб проводить виїзд в зимові Карпати, найчастіше це траверс Чорногірського хребта. Основна задача, яку ми ставимо на цьому виїзді - набуття досвіду пересування, організація бівуака і трошки проходження відносно нескладних участків (Гутин Темнатик, гребень Говерли) в умовах зими при низьких температурах. Коли стан групи і стан снігу дозволяє - ще проводимо сніжні зайняття. скоріше знайомство, бо все ж для проходження повноцінного снігового навчання треба і більше часу і інший рельеф і різні стани снігу.
За цей час більшість виїздів було без суттєвих пригод, звісно погода і підготовка групи вносила свої корективи, іноді пройти весь маршрут не вдавалося, іноді незважаючи на вказівки брали намети з плексіглазовими дугами і вони ламалися і інші не критичні моменти, та цьогоріч сталося по іншому. Наперед скажу що на щастя все закінчилось добре, але це безцінний досвід про те що уважність в виборі того кого брати в виїзд, того з ким іти в гори і, звісно, про вміння нести відповідальність і приймати рішення.

Виїзд був запланований з 22 по 27 лютого, все йшло за планом, на збір перед виїздом більшість людей прийшло, всі важливі моменти про спорядження, про дисципліну, про некомерційність виїзду вкотре проговорили, прогноз погоди був гарний, то ж я навіть трохи заздрив що через робоче відрядження мені не вийде теж пробігтися чорногірським.

у вівторок 26 числа пізно ввечорі отримую повідомлення в фб від до цього невідомого мені чоловіка з питанням чи не з групи клубу хтось загубився, здуло під говерлою, викликали рятувальників і майже холодна ночівля. Я дуже дивуюся, бо з групою два інструктори, обидва дуже досвідчені, хто в темі той і сам знає - Чепіга Андрій Володимирович і Міхалко Володимир Дмитрович, обидва КМСи з альпінізму, досвід у горах більше 30 років і всяке таке (не кажучи ще й що у Андрія Володимировича є розкішна грива і хвіст бо він сніговий барс))). Та ім’я і прізвище того з ким трапилася пригода, @Антон Лобода (@Anton Loboda), підтверджують що це людина з нашої групи. Намагаюсь зв’язатися з кимось і на щастя один з учасників відповідає, бо він зранку минулого дня спустився в Дземброню, фізична підготовка виявилась недостатньою. Каже що коли бачив групу останній раз на підході до в. Дземброня минулого ранку, більше ні з ким зв’язку нема, попросив його зателефонувати всім.
На щастя наступного ранку, ближче до дня, отримую інформацію що ратувальники дійшли до Антона, на цей момент я абсолютно не розумію як взагалі могло статися що людина одна, де ж всі інші?

починаю опитувати тих, до кого можу достучаться віддалено, бо на той момент я ще був не в Україні. Звісно першим, кому написав, був сам Антон, попросив його написати що сталося але у відповідь отримав скріншот опублікованої їм до цього history в FB, де він ділиться емоціями що таке пережив, але ніякої інфи про те що саме сталося - немає. Прошу описати, у відповідь - “ми відсипаємось, мінімальні обмороження, сам нічого не розумію”. Ще раз прошу описати детально всі події, у відповідь - нічого. Але дізнаюся що з ним була ще одна учасниця, виходжу на зв’язок з нею, інформації трохи більше, що збиралися заночувати в колибі за Говерлою але втратили орієнтири, був сильний вітер, трохи навіть здуло, вирили печеру і викликали рятувальників.
Про причини чому, власне, вони опинилися окремо від групи - відповіді так і нема.

Головне - всі цілі, трохи заспокоївся.
Оскільки я ще був за кордоном то детальне з’ясування подій відклав на момент повернення, попросивши всіх хто приймав участь описати події, почав отримувати від людей розповіді і от яка картина почала вимальовуватися:

Антон мав якийсь гірський досвід. жи в шатах, ходив якісь сходження, займався пів-року в нашому клубі у Сергія Вікторовича Щепака. Наче все добре, але на жаль ні.

якщо стисло то події були наступні:

ще в потязі в Антона був конфлікт з одним із учасників групи, власне з яким вони були в одному наметі, цей конфлікт продовжувався наступні два дні і цей учасник вирішив повернутися вниз, бо конфлікт переріс в те що в криміналістиці називають заподіяння легких тілесних ушкоджень ним іншому учаснику. На переході від Дземброні до Гутин Темнатика Антон не витримував темпа руху, хоч він був і середній, всі хто надав опис подій вказували на це. Наступним ранком він попросив дозволу для себе і напарниці по намету спуститися самостійно від о. Несамовите, що поруч з місцем ночівлі, до турбази Зарасляк, це десь 4 години не поспішаючи вниз, стежка була видна, погода була добра то ж йому дозволили. тим паче прогноз вказував що погода буде псуватись о другій половині дня.

почавши рух опівдні, знаючи прогноз, Антон змінив рішення і вирішив рухатись через Говерлу щоб заночувати в колибі, що на підйомі зі сторони Петроса.
На вершині був сильний вітер, рухалися з льодорубами і кішками, на вершині втратили орієнтир, один раз несло і вирили печеру і викликали рятувальників, які після цілої ночі підйому зняли їх.

На Говерлі вони втратили льодоруби і кішки, що його напарниця брала для нього на прокат. Антон вартість їх в прокат повертати відмовився, свою частину витрат на виїзд групі теж досі не передав, за нього заклав свої гроші інший учасник.

Свій опис подій Антон не надіслав, хоч сам взяв строк до 6 березня, відповідь на всі запитання - “я ще сам розбираюся що сталося”

Це сухий опис подій, далі буде майже пряма мова

Підготовка:

“Ще під час підготовки до походу Антон поводив себе дивно. Він створив телеграмчат для нас з Мирославою, де ми мали все планувати, хто що бере, яке обладнання і їжу, я і Мирослава наче конструктивно обговорювали все, ділили продукти, а він дуже рідко писав туди, не відповідав на питання.”

Потяг з Києва до Франківська:

“Оля, Денис, я встали раніше щоб поснідати, залити термоси і зібратися.
В мене з Антоном різні погляди, і його не будив щоб лишній раз не зачіпати. Якщо Антон вирішив довше поспати, це його право, можливо він швидше вміє збиратися.
Було біля 10хв. до прибуття потягу в Івано-Франківськ, попросив Дениса все таки розбудити Антона. Прибув потяг, ми троє почекали Антона на пероні, він через деякий час вийшов і ми пішли до автобуса.
Пишу про цей випадок з суб’єктивної думки, здається Антон просто любить в своє задоволення поспати і є невелика проблема з самодисципліною.”

“В потязі виявилося, що він хоче бути лідером на підставі досвіду. Я сказав, що не бачу потреби в цьому, ми довіряємо його досвіду і порадам в разі чого

Ми посварилися з цього приводу
Він тут же почав пропонувати Мирославі викинути мене з намету

Причому він ще з потяга казав, що може взагалі не ночуватиме з нами в наметі, бо втнього в поході були друзі в іншому наметі”

Перший день виїзду (Вихід з Дземброні, ночівля в колибі):

“Отделение Антона Лободы, Мирославы Тухты и Паши Пастушенко решили потренироваться в установке палатки… при этом Мирослава и Паша ставили палатку, а Антон сидел в колыбе.”
Другий день виїзду(Вихід з колиби, ночівля під г. Піп Іван):

“Мирослава и Паша большую (если не всю) часть организации места и установки палатки взяли на себя. Антон почти не помогал. Возможно было начало какого-то конфликта - это мое мнение и это сейчас понимаю собирая в кучу пазл.
Остальные ребята слаженно закопались и построили стены. ”

“Почали розчищати місце і будувати снігову стінку
Робили це, як і ставили намет ми з Мирославою, він пив чай з термоса і казав, що ми не те робимо. На прохання Мирослави допомогти сказав, щоб вона йому вказівок не давала”

“Ввечері був конфлікт через те, що я сховав чоботи в пакет і в свій спальник. Антон сказав, що це неправильно і почав викидати мої речі з намета. Я погодився виставити чоботи назовні в тамбур.”

і саме цікаве:

“Ліг спати, а він заліз на мене, застібнутого в спальнику, почав душити, натискати на очі пальцями, погрожувати виколоти очі, відкусити вухо тощо. Я його якось заспокоїв, і вирішив, що ні фізичний (коліно розболілося, слабкість), ні психологічний стан не сприяє продовженню цього чудового походу.”

“добавити нічого, крім того, що я не бачила, душили його й чи тиснули на очі. Намагалася Антона стримати, заблокувала руку і тримала за палець-він потім жалівся, що йому було боляче. Думаю, в інших палатках сварку чули”

третій день виїзду (г. Піп Іван - оз. Несамовите):

“Зранку деякий час Антон відстава, потім йшов з усіма в загальному темпі, потім знову відстав.
Прийшли під оз. Несамовите біля 14:00.
Антон десь підійшов через 1 годину, тому що ми майже викопали місце під свою палатку. Мирослава(сусідка Антона) підготовила самостійно місце і поставила палатку. Я ще здивувався що Мирослава сама несла палатку, хотя можливо палатку несли хлопці які її розгрузили.”

“палатку до 1 го привалу ніс Антон, потім сказав, що моя черга, далі несла я, поки мене хлопці з групи не розгрузили (Віталік Абрамов і ще один, ім'я не знаю). Антон залишився знов ка позаду, ми дійшли до місця стоянки, далі я попросила у Андрія Володимировича лопату, копала стінку, ставила намет. Ввечері Антон запропонував поговорити, сказав, що його заданий темп і неможливість закип'ятити воду не влаштовують. Якщо хочу-може познайомити мене з хлопцем в групі, підселити мене в його намет, а ні-можу приєднатися і вийти з ним (Антоном) в цивілізацію. Перед тим якраз сказали, що вихід в 7 год., наступний день буде важкий. Я була уже досить втомлена, заставляти хлопців з групи знову тягнути вантаж не хотіла. Погодилася, що від'єднаємося і виходимо в цивілізацію. А. сказав, щоб я підійшла до інструкторів і сказала, що це суто я не можу далі йти (а не він не хоче).Мене тип ув пожаліють і відпустять.”

Четвертий день (оз. Несамовите - Козмейщик):

“Вийшли з палатки, винесли на вулицю рюкзаки. Палатка Антона стояла, думав що вони зараз швидко зберуться. Потім почув що вони залишаються(здається від Чепіги А.В.).
Всі дорослі люди, якщо вирішили не йти далі і спуститися в Заросляк - їхнє право, не пішов переконувати Антона йти з нами далі.
Я купував квитки на потяг для Антона. Денис їх роздрукував і вони були в його. Попросив Дениса дістати квиток Антона на потяг щоб занести йому в палатку.
Підійшов до палатки і покликав Антона, ніхто не відгукувався. Часу не було чекати, вирішив розстібнути палатку самостійно. Розстібнув палатку, Мирослава якраз будила Антона, думаю вона мене почула. Вони обоє були в спальниках і враження було що вони і не думаю прокидатися.
По часу це десь було біля 7:20, коли вийшли і почали підніматися подивися на годинник і було 7:38. “

“Михалко говорит, что Мирослава и Антон не могут продолжать движение - нет сил. Они получили инструкции по спуску в Заросляк. Должны через пару часов собрать палатку и начать спуск. Я лично видел, что есть следы с Несамовытого вниз по маркированному маршруту.”

“Около 18:30 Саша Манченко попытался связаться с Антоном, узнать как у них дела и как они спустились в Заросляк. Связь была, но Антон трубку не брал. Около 19:00 я начал звонить Антону и Мирославе. У Мирославы связи не было, Антон трубку не брал.
До 22:00 я сделал 13 попыток связаться и отправил СМС. Связь была, но трубку не брали! Дальше я прекратил попытки - телефон Антона стал отключен - услышал “Абонент знаходиться поза зоною досяжності”.
Решили, что или заняты или где-то едут с Заросляка.”

“Зранку, по-моєму, Міхалко, запропонував частину маршруту з ними пройти ця далі спускатися, повернулася в палатку, розбудила А., передала. А. відмовився-не виспався. Сказав, впевнений, що нас виведе, вийдемо пізніше.
Стежку там не видно, ми без снігоступів і місцеві, яких ми зустріли, сказали, що дійсно, ризикувати там спускатися не слід. Але щоб ми поспішили. А. відповів, що все під контролем і бівак розіб'ємо в будь-яки ці потрібний момент. Коли я сказала А., що ми пізно вийшли-ледь не визвірився. На вершині перед Говерлою нас ледь не знесло, повзли з льодорубами. Спустилися вниз, я ледь стояла, сказала, що дуже стрьомаюся лізти майже в темряві при поривах вітру на Говерлу, що ми скинули трохи висоту і ставили палатку. Відмовився, сказав, що 90 метрів підйому то легко, потім вниз і до колиби. Якщо хочу займатися альпінізмом-маю такого не стрьоматися. Він лазив бозна-скільки і тут виведе. На вершині втратили орієнтир, нас знесло, ще трохи рухалися з льодорубами поки я нарешті не сказала, що далі ні кроку вперед, бо вб`ємося.Тоді почали копати печеру. “

П'ятий день

“Начал звонить Антону. В 8:51 он поднял трубку: - “Не звони мне. У меня мало заряда. Нас должны забрать спасатели. Они пидарасы долго ищут.”...

Звоню второй раз и узнаю, что они куда-то упали, сорвались, пролетели с Говерлы, в момент падения потеряли ледорубы и закопались в снег. Что это было вчера вечером. Антон просит ускорить спасателей, чтоб они быстрее его нашли, Мирославе холодно...“

“15:13 Антон позвонил мне и сказал, что они в полиции дают разъяснения.
Я дважды спросил почему они не выполнили указания, не спустились в Заросляк, а поздно пошли на Говерлу. Антон тупо уходил от ответа, говорил что они в полиции дают разъяснения. Я спросил про здоровье и Мирославу - он внятно не ответил и пообещал перезвонить.

15:54 Антон пишет в общий отдельный чат в Телеграмме группы Щепака: - “В ясінЯх хтось щось порадить готелі з сауною? Дякую”

На вопрос как Мирослава - ответ, что “Вона вогонь. Відповідає за себе сама. Телефон розряджений. У неї круті фотуи з наших виритих нор на говерлі”.”

“Дальше были какие-то переписки в чате и фотки картошки с сосисками. И полный сюр…

Я задал ему несколько вопросов, дословно:
1) Какого хера ты нагрузил Мирославу на марше шмотками? Девочка сама перла кучу груза и ставила палатку пока тебя ждала?
2) Какого хера ты валялся до обеда на Несамовытом?
3) Какого хера ты не спустился к Заросляку по указанному маршруту - там была тропа!
4) Какого хера ты в конце дня полез на Говерлу зная о прогнозе и видя пиздец по погоде?
5) Какого хера ты не сообщил про изменение своего маршрута?
6) Какого хера ты не брал трубку когда я и Саня тебе начиная с 18:30 звонили каждые 15-30 минут?
7) Какого хера ты поднял на уши всех в Рахове, Киеве, Лазещине, но не связался с нами - мы блять в ТРЕХ СУКА часах от тебя были и смогли бы снять вас без холодной ночевки?

Получил от него только абстрактный ответ, что не доверяет мне и Саше - поэтому не брал трубку. Затем поток каких-то глупых оскорблений в свою сторону… бред.”

Мені до цього додати просто нема що.

У подальших виїздах і інший діяльності клубу Антон Лобода не прийматиме участі і також прошу інші організації уважно придивлятись до тих, кого брати на виїзд

Зі своєї сторони я теж зроблю висновки і подумаю як уникати таких ситуацій і виявляти таких людей до того як вони створять пригоди для оточуючих


Зарегистрирован: 17.07.2015
Посты: 1569
Откуда: "Сан-Франциско"



СообщениеПт мар 08, 2019 07:00 


Слава Богу,что все закончилось без трагедии.Этот урок будет не только для "Вертикаля",но и для всех кто организовывает и проводит походы.Я для себя уже давно решил и знаю.как действовать с такими людьми в подобных ситуациях.НО(!) от таких "Антонов" не застрахован ни один инструктор,гид-проводник или старший группы.

"Если друг оказался вдруг
И не друг. и не враг,а так
Если сразу не разберешь,
Плох он или хорош,-
Парня в горы тяни-рискни!
Не бросай одного его:
Пусть он в связке в одной с тобой-
Там поймешь КТО ТАКОЙ....
Если парень в горах-не ах,
Если сразу раскис-и вниз,
Шаг ступил на ледник-и сник,
Оступился-и в крик,-
Значит рядом с тобой-ЧУЖОЙ,
Ты его не брани-гони:
Вверх таких не берут и тут
Про таких не поют.
Если ж он не скулил,не ныл,
Пусть он хмур был и зол,но шел.
А когда ты упал со скал,
Он стонал,но держал;
Если шел он с тобой,как в бой,
На вершине стоял-хмельной,-
Значит как на себя самого
Положись на него!"

1966г.Владимир Семенович Высоцкий.
_________________
Расскажи мне,"Кто я?" и мне станет ясно,"Кто ты"...


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 23.06.2013
Посты: 556
Откуда: Киев



СообщениеПт мар 08, 2019 11:00 


Shelax71 писал(а):Я для себя уже давно решил и знаю.как действовать с такими людьми в подобных ситуациях.
Как?

P.S. я группы не вожу, но подобные ситуации наблюдал несколько раз
_________________
If this message sounds sarcastic - don't take it seriously. If it sounds dangerous - do not try this at home or at all. And if it offends you, just don't read it.


Зарегистрирован: 06.11.2011
Посты: 12
Откуда: Україна - Здолбунів



СообщениеПт мар 08, 2019 11:45 


Дуже цікаво. Ми з другом йшли той самий маршрут з постійним відставанням від групи “Вертикалі” на півтори години. На стоянці біля оз. Несамовитого стояли поруч з ними. Зранку вони всі зібрались, найдовше збирався намет неподалік нашого. До них підійшов інструктор і поквапив, бо всі чекають їх вже півгодини і за ними затримка. Вони зібрались і вирушили до групи. Ми ще трішки подуплили, збираючись, щоб вийти пізніше цієї групи, а коли вирушили, то побачили, що залишився ще один намет (за наддувом його не було видно). І чувак біля намета питав де найближчий НП, як туди йти і чи можна десь там замовити сауну (от по цьому “15:54 Антон пишет в общий отдельный чат в Телеграмме группы Щепака: - “В ясінЯх хтось щось порадить готелі з сауною? Дякую”” – я майже впевнився що це він). Він був сам – дівчина, я так розумію, ще була у наметі. В нас спочатку склалось враження, що він взагалі був окремою групою, як і ми, але позаду нас в той день нікого не йшло вже. Першим враженням було, що чувак якийсь трішки неадекват. До того ж здалось, що на місцевості він не орієнтувався. Порадили йому йти йти Заросляк чи по слідах групи і почали підйом на Туркул. На переході до Говерли чітко бачили попереду групу “Вертикалі” без відставаючих. Ближче до вечора на екопункті лижники зі Львова розповіли нам, що під Говерлою рятувальні роботи – когось здуло.


Зарегистрирован: 17.07.2015
Посты: 1569
Откуда: "Сан-Франциско"



СообщениеПт мар 08, 2019 12:13 


dmka писал(а):Как?
P.S. я группы не вожу, но подобные ситуации наблюдал несколько раз


Во первых,коротко в песне Высоцкого написано и спето им же.
Во-вторых,авторитет в походной группе гида-проводника,инструктора или назначеного всеми учасниками старшего-не обговариваеться..Если кому-то не нравиться(особенно в поезде или на начальном этапе похода)-отдал деньги(если это комерция) и пожелал счастливого возращения домой.В самом походе действовать жестко и строго по отношению к "таким Антонам".Но,повторюсь,все это пресекаеться на начальном этапе,в момент начального инструктажа на вокзале при выезде в насел.пункт старта по маршруту.
Есть еще много мелких ньюансов,которые обговариваються ДО...Но ими загружать dmka,я не стану,т.к.он не водит группы,а только учавствует в них.Пока...В будующем,если понадобиться,поделюсь в привате про тонкости своей работы как гида-проводника.
_________________
Расскажи мне,"Кто я?" и мне станет ясно,"Кто ты"...


Зарегистрирован: 19.03.2013
Посты: 104
Откуда: Дніпро



СообщениеСб мар 09, 2019 16:32 


Багато було сказано про досвід та вміння повертати назад. У випадку рятувального поста на Попівані якась аномалія...
Повідомляли в кінці лютого , що турист 60+ заблукав, дозвонився через родичів, надали допомогу...
На фоні інформаційноїї бурі навколо групи з Коломиї про нього майже не говорили.

Він сам опублікував звіт про свою "пригоду"
https://www.risk.ru/blog/216259

"...Но у меня рядом никакой видимости и бессонная ночь после двух подряд восхождений. Мокрые спальник, пуховка и горнолыжный комбез. Мне стало понятно, что у меня в запасе только один световой день. На вторую ночь сил уже не хватит. Надо идти. Компас есть. Направление(азимут) известен. Решаю груз не брать , идти налегке.
Пройдя примерно половину пути, попадаю на в общем-то широком хребте в зону многочисленных горбов. Подъём, а затем спуск. На соседнем взлёте – тоже самое. Спуск? А куда ? В долину или до следующего горба?. Видимости -5-10 метров. На какой горб подниматься, а на какой не надо –абсолютно непонятно. Терять понапрасну высоту совсем не хочется. Вешек нет. Набираю номер спаспункта, чтобы проконсультироваться у спасателей.- мне девушка говорит «Вы не можете позвонить» по этому номеру». Всё. Приехали.
Звоню жене в город. Она подключает сына. Сын из города связывается со спасателями. Они понимают, что я сам вряд ли найду путь в тумане к обсерватории. По крайней мере в ближайшее время.
Спасатели выходят мне навстречу. Мы естественно расходимся . Они проскакивают мимо меня и оказываются уже сзади меня. Я нахожу в одном месте их следы. Сообщаю через город , что нашел их следы и нахожусь возле 17-го пограничного(старопольского) столбика. Они подходят к этому столбику через 10 минут и я уже за ними следую к спаспункту.
Поскольку я получил статус потерпевшего в этих поисково-спастельных работах, мне спасатели дали возможность обогреться и обсушиться возле их печки в теплом помещении."

Краще б він це не публікував. Людина досвідчена розповіла дуже спокійно, детально так би мовити для своїх.
З одного боку саме досвід допоміг йому переночувати та залишитись живим...
Протестувала людина старий мотлох у якості спорядження, зробила висновки

Але деякі і початківці прочитавши його звіт подумають що нічого страшного не було, після холодної ночівлі без навігатору, лишаємо речі ї у суцільній мглі по компасу рухаємося до рятувальної обсерваторії. Там обігріють і як постраждалому дозволять ночувати у теплому приміщенні













СообщениеСб мар 09, 2019 19:00 


http://report.if.ua/gazeta/dribnyci-cinoyu-v-zhyttya-chomu-zagynuly-dosvidcheni-turysty-na-popi/17


Зарегистрирован: 15.11.2007
Посты: 1421
Откуда: Киев



СообщениеПн мар 11, 2019 16:44 


про Антона, ей богу, Дом-2 какой то, не дочитал, люди встречались бы что ли заранее, посмотреть с кем идут

а теперь об эндорфине и прочих гормонах и как с ними жить или "дураку закон не писан"/"дурная голова ногам покоя не дает" (это я о себе)
ездил я позавчера с киева на трахтемиров на веле, 280км не крюк для бешенной собаки
погода предвещала ливни, но я ничего в пакетики не запаковал, пока чай/кофе, выехал где то в 12.
9марта было солнечное и катилось весело, в 8 вечера начило лить, но "рух це життя", пру в полной темноте под ливнем дальше, авось доеду до "места силы"
часов в 10 увидел остановку с лавкой за 2км до М.Букрина, дай думаю попью киселя и покачу дальше, хотя где стоять там понятия не имел
кисель так развез, что гениальная мысль ехать дальше отпала (слава богу) и я разложился на лавочке, мокрый спальник, одежда, на улице +3 по Цельсию, палатка не пригодилась
как то переспал ночь, в 7 утра поехал дальше и о*ерел от подьемчика и грязюки, когда добрался до памятника Сагайдачному
чтобы я делал, если б не кисель, хз
на диване можно читать умные рассказы и трезво рассуждать о том, что нужно остановиться, повернуть обратно итп, но когда гормон прет, остановиться очень тяжело
такая вот история, пейте кисель
_________________
It isn't the mountains ahead to climb that wear you out. it's the pebble in your shoe.


Зарегистрирован: 06.12.2006
Посты: 809
Откуда: Одесса



СообщениеСр мар 13, 2019 13:39 


Shelax71 писал(а):
dmka писал(а):Как?
P.S. я группы не вожу, но подобные ситуации наблюдал несколько раз


Во первых,коротко в песне Высоцкого написано и спето им же.
Во-вторых,авторитет в походной группе гида-проводника,инструктора или назначеного всеми учасниками старшего-не обговариваеться..Если кому-то не нравиться(особенно в поезде или на начальном этапе похода)-отдал деньги(если это комерция) и пожелал счастливого возращения домой.В самом походе действовать жестко и строго по отношению к "таким Антонам".Но,повторюсь,все это пресекаеться на начальном этапе,в момент начального инструктажа на вокзале при выезде в насел.пункт старта по маршруту.
Есть еще много мелких ньюансов,которые обговариваються ДО...Но ими загружать dmka,я не стану,т.к.он не водит группы,а только учавствует в них.Пока...В будующем,если понадобиться,поделюсь в привате про тонкости своей работы как гида-проводника.



может поделитесь или в привате или в открытую углубленными вариантами решний для избегания таких ситуаций?













СообщениеЧт мар 14, 2019 02:39 


На гірку не їдуть на ровері,а йдуть. До того ж шкала ризику Київська обл.09.03 і 24.02 Піп Іван не співставна. Не треба нам і 2.000м. Хребет Карпат до 1300м типу Високий Верх- Чорна Ріпа і хелоу.
Якщо дерев'яніють пальці і не відчуваєш палки у руках, то що треба такого ще сказати. Є люди,що можуть сидіти в трусах у гірському струмку чи під водоспадом. Але це багаторічна виведена практика. Є технологія,плюс розуміння допустимого часу!!!
Хоча тут люди не голі. Якісь і рюкзаки,чимось набиті. Може і спальники були. Палатки були. І то мало бути все сухе. Добре,що рятувальники спрацювали
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  1 ... 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, ВСЕ

Быстрый ответ
Имя пользователя:
Заголовок:
Сообщение:

Смайлики
|#smile805| |#smile807| |#smile806| |#smile24| |#smile706| |#smile709| |#smile710| |#smile714| |#smile715| |#smile718| |#smile722| |#smile725| |#smile726| |#smile728| |#smile729| |#smile735| |#smile737| |#smile739| |#smile748| |#smile766| |#smile746| |#smile749| |#smile772| |#smile773| |#smile615| |#smile614| |#smile612| |#smile606| |#smile603| |#smile602| |#smile792| |#smile785| |#smile784| |#smile780| |#smile778| |#smile701| |#smile703| |#smile716| |#smile740| |#smile752| |#smile757| |#smile761| |#smile764| |#smile765| |#smile770|
Ещё смайлики…
Добавить изображения
Advanced BBCode Box 3: Страница помощи   Жирный текст Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст Верхний индекс Нижний индекс Горизонтальная линия Выравнивание по левому краю Выравнивание по центру Выравнивание по правому краю Маркированный список Нумерованный список Элемент списка
Код Цитата Спойлер Скрытие от гостей Вставить текст не касающийся темы (оффтоп) Ссылка на Web адрес Вставить Email адрес Вставка в сообщение ссылки на IMG изображение Вставить иконку Вставить слово поиска Вставить ссылку на BBvideo видео ABBC3_YOUTUBE_OLD Вставить Видео с Youtube
Цвет шрифта
Вопрос
Двадцать четыре минус семь = ? (введите ответ цифрами):
Этот вопрос предназначен для предотвращения автоматической отправки форм спам-ботами.
   

 Похожие темы   Ответы   Просмотры   Последнее сообщение 
Медведи в Карпатах
Kankoo » Пн сен 21, 2009 20:16 1, 2, ВСЕ

в форуме Туризм в Карпатах

23

10884

Вт сен 10, 2013 18:14

adrin Перейти к последнему сообщению

Новый год в Карпатах
Travel_boy » Сб сен 26, 2009 22:23 1, 2, 3, ВСЕ

в форуме Туризм в Карпатах

35

44771

Ср фев 24, 2010 16:30

Гость Перейти к последнему сообщению

Отдых в карпатах
Денис мостовой » Вс янв 04, 2015 20:22

в форуме Туризм в Карпатах

4

1159

Пн янв 05, 2015 20:00

Bruklin Перейти к последнему сообщению

Відлюдники в Карпатах.
сашко » Пн окт 14, 2013 10:32 1 ... 37, 38, 39, ВСЕ

в форуме Туризм в Карпатах

579

37528

Пт дек 08, 2017 13:37

сашко Перейти к последнему сообщению

Интернет в Карпатах
Александр Михайлович » Пн фев 29, 2016 13:00 1, 2, ВСЕ

в форуме Туризм в Карпатах

15

2538

Пт мар 04, 2016 13:02

SANCHEZbs Перейти к последнему сообщению



Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: vityaraid


Вы можете начинать темы
Вы можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  

По любым общим вопросам работы сайта и форума пишите: info@eurotourist.club
Коммерческие вопросы (размещение рекламы, предложение услуг): reklama@eurotourist.club





При перепечатке или использовании любых материалов с сайта, гиперссылка на http://eurotourist.club обязательна

  Copyright © 1998-2019 Eurotourist