Сидячи на березі мальовничого гірського озера Ворожеска, милуючись вражаючими панорамами Свидовецького хребта, слухаючи мелодійний передзвін дзвіночків стада овечок, яке вмостилося поряд із нами, перебираючи пальцями свою густу чорну бороду з благородною сивиною біблійного пророка, Йог зрік: «Тут фантастично, чудова аура! Це найкраща частина нашого походу!»...
20 годин тому ми приїхали автівками в Ясіню, залишили їх на парковці готелю.[img]http://eurotourist.club/img/forum/8917019255.jpg[/img]

Потім УАЗ-буханка довіз нас тряскою кам’янистою дорогою до віддаленої хати лісника у глухому закутку Свидовецького хребта. Йшов сильний дощ, тож дві години ми сиділи в лісничівці, пили зігріваючи напої, вирішуючи при цьому, що робимо далі: їдемо в готель десь у Буковелі, йдемо на місцеву дискотеку з можливістю познайомитися з гуцульським бойовим мистецтвом чи все таки розпочинаємо запланований похід. Настрої більшості схилялись до відверто матрацного варіанту, але, на щастя, дощ став вщухати, тож ми продовжили подорож. Розкислими від дощу лісовими стежками три години наша група піднімалась відрогом Свидовця до полонини Менчул. Йти було складно, ноги буксували на підйомах у багнюці, після дощу парило, у Хакера запотівали час від часу окуляри, могутні атлетичні плечі Йога почав натирати важкий наплічник, Інвестор постійно сміявся над нашими траблами, PassiveMan згадував армійські марш-кидки та шукав гриби.[img]http://eurotourist.club/img/forum/7717019341.jpg[/img] [img]http://eurotourist.club/img/forum/8517019378.jpg[/img]



О сьомій вечора ми вийшли на затишну полонину Менчул, де паслися зо дві сотні овець. Раптом знизу роздався басистий, потужний гавкіт і на нас із шаленою швидкістю понеслися четверо великих псів породи гуцульська сторожова, кожен вагою по 50-60 кілограмів. PassiveMan активно почав вимахувати палицями, Йог зняв наплічник і з диким криком, як Мел Гібсон у фільмі «Хоробре серце», побіг на першу звірюку. Пес шугнувся і трохи подався вбік, але за кілька секунд підбігла решта зграї. Тепер тікали ми, причому так швидко, що незчулися, як опинилися в лісі серед повалених смерек. Я запропонував геніальне, як мені здавалось, рішення: обійти полонину і злих собак лісовими нетрями і вийти на стежку. Тихо, озираючись на кожен шорох, як спецназ у першому «Хижаку» з Арнольдом Шварценегером, ми півтори години пробиралися хащами, перелазили через впалі від вітру смереки. Зрештою я підтвердив почесне звання Карпатського Єті, something went wrong, ми заблукали. Згодом ми незбагненним чином опинились на тому ж місці, нас знову атакували собаки. На цей раз дуже голосно волав PassiveMan, чим привернув увагу малолітніх пастухів. До нас прибіг хлопчина років 13-14, який за 200 грн провів нас небезпечною полониною до лісу, відганяючи при цьому злих псів...
Сутеніло, ми досить довго дерлися вгору крутою кам’яною стежкою серед високих темних смерек. З кожною хвилиною я розумів, що до озера ми сьогодні не дійдемо. Коли стало майже темно і почав накрапати дощ, при світлі ліхтарів група ставила намети. PassiveMan зі Стрихаром нарубали дров і незабаром ми грілися біля карпатського багаття, сушили мокре взуття і смердючі шкарпетки, пили шотландський віскі та зі сміхом згадували пригоди першого дня подорожі.[img]http://eurotourist.club/img/forum/3617019415.jpg[/img]

Вночі по намету барабанила злива, а Стрихар могутнім хропінням відлякував всю живність в радіусі півкілометра. Вранці нас зустріло блакитне небо, сонце, а також вчорашні собаки, які навідалися до нашого табору. Цього разу вони були налаштовані більш миролюбно і хотіли з нами подружитися. Не безкоштовно, звісно, за винагороду. [img]http://eurotourist.club/img/forum/9417019468.jpg[/img]

[img]http://eurotourist.club/img/forum/5317019495.jpg[/img]

[img]http://eurotourist.club/img/forum/2217019559.jpg[/img]
[img]http://eurotourist.club/img/forum/3817020789.jpg[/img]


Чверть палки ковбаси ТМ «Забіяка» та пів буханки хліба допомогли нам порозумітися. Ми склали намети, одягли наплічники, рушили вгору. Проте, за п’ятнадцять хвилин почулося дзеленчання дзвіночків овець, до нас наблизилось стадо і пси, забувши про недавню гостину, знову нас атакували. PassiveMan йшов останнім і вимушений був кинути цілу палку ковбаси патлатим засранцям...
З білого пухнастого океану хмар на сході виринали гострі піки Говерли і Петросу, ще одна біла хмарина, неначе шапка, сиділа на маківці Близниці, ліворуч ми бачили підйомники Драгобрату і старі кошари на полонині Крачунєска. Всім подобалось йти сухою стежкою верхом хребта і споглядати фантастичні карпатські краєвиди, фотографуватись на їх фоні. Але не всі зрозуміли, що це треба було заслужити, вибороти вчорашнім днем нелегкого підйому в гори багнюкою лісових стежок...
[img]http://eurotourist.club/img/forum/9317019610.jpg[/img]
[img]http://eurotourist.club/img/forum/9217020949.jpg[/img]

[img]http://eurotourist.club/img/forum/3617019639.jpg[/img]
[img]http://eurotourist.club/img/forum/1217019794.jpg[/img]

[img]http://eurotourist.club/img/forum/5317020691.jpg[/img]






Згодом ми побачили озеро Ворожеска. Чарівне блакитне око Карпат в оточенні високих смарагдових гір Свидовецького хребта. Спуск до озера був нелегким, дуже слизьким після затяжних дощів. Я спускався, неначе Тарзан, тримаючись обома руками за гілки кущів. Проте в одному місці не впорався і проїхав дупою п’ять метрів по розкислому ґрунту. Вода в озері була прохолодною, десь 13-14 градусів, але ми з Інвестором, Хакером та PassiveMan занурили наші втомлені, спітнілі тіла у гірську водойму. Хвилина - і втоми неначе не було, ми як ошпарені, вискочили з води, отримавши потужний заряд енергії. Потім ми пили каву, віскі, пиво, їли туристичну їжу швидкого приготування, насолоджувались заслуженим відпочинком. За який час до нас наблизилось велике стало овець, PassiveMan чомусь подумав, що він ватаґ і вирішив підготувати парнокопитних. Стадо, штовхаючись, бекаючи, обсираючи наші розкидані на траві речі, рвонуло до нього. Довелося кількома ударами трекінгової палиці по кудлатим горбам рятувати цімбора...[img]http://eurotourist.club/img/forum/1817019837.jpg[/img] [img]http://eurotourist.club/img/forum/6417019865.jpg[/img]

[img]http://eurotourist.club/img/forum/5217019918.jpg[/img] [img]http://eurotourist.club/img/forum/8517019952.jpg[/img]






Час летів непомітно, на озері було чудово, але потрібно було вирушати додому. Ми зібрали речі і рушили донизу, до цивілізації. Дві з половиною години спуску мокрими, болотистими стежками, кілька переходів через бурхливі карпатські потічки - і ми вийшли до старої, напіврозваленої бази відпочинку в долині річки Чорна Тиса. Другий найщасливіший момент в туристичному житті моїх супутників настав, коли до нас підкотив старенький УАЗ-буханка, що мав доправити групу до готелю в Ясіні. Інвестор посміхався на всі 32 зуби, Хакер тихо ридав, Йог нервово гладив бороду пророка і щось тихо бурчав, PassiveMan танцював гопак, Стрихар з усіма обнімався, а з деким навіть цілувався. Дорогою до цивілізації народилась проривна ідея фільму «Мокрі туристи, або вижаті в горах», над яким в ці хвилини в режимі нон-стоп працює студія «Інвестор-продакшн». Позаду в нас залишились 32 кілометри пригод, сміху, втечі від собак, дощових стежок, нічних пригод, озерного купання. І як написав у Фейсбуці Інвестор: «Цей похід ми точно ніколи не забудемо». [img]http://eurotourist.club/img/forum/5517020120.jpg[/img]

[img]http://eurotourist.club/img/forum/5917020023.jpg[/img]

По-хорошему завидую.
Приятные фото.
Огорчают только некоторые мрменты.
«…хлопчина років 13-14, який за 200 грн провів нас небезпечною полониною до лісу, відганяючи при цьому злих псів».
Очень жаль, что приучаете их зарабатывать таким образом. Стимулируете такой бизнес.
Не раз бывал один, против нападающих 3-5 собак, даже в мыслях не было платить пастухам. Плохая практика. Да. Легче заплатить, чем думать о будущем и о последующих туристах. Ведь в Карпатах, среди местных подростков, развито чувство нормальности краж, шантажа и лжи. Более взрослые аборигены смотрят на это снисходительно, как данность, через которую в подростковом возрасте проходят они все.

«Хакером та PassiveMan занурили наші втомлені, спітнілі тіла у гірську водойму».
Вы же знаете, что этого делать нельзя. А уж писать, популяризировать, тем более.
Судя по всему, среди многих туристов, почему-то принято практиковать осуждение замусоривания и тут же пропаганду купания в горных озерах. Как будто это не одно и то же.
Если мне очень уж хочется остудиться, будучи возле озера, набираю воду, отхожу на 5-10 метров, и обливаюсь. А вам то обливать друг друга, тем более будет удобнее и веселее.

А так, молодцы, что ходите и делитесь в темах.

[quote="Карпатський Єті"] До нас прибіг хлопчина років 13-14, який за 200 грн провів нас небезпечною полониною до лісу, відганяючи при цьому злих псів...[/quote]
Ахренеть! Гоп-стоп в Карпатах с использованием собак.

[b]Карпатський Єті[/b], об этом надеюсь, напишет. А у меня сложилось следующее впечатление.
Учитывая то, как ребята потом разбрасывали колбасы, вероятно, парнишка не требовал оплату, а была инициатива группы. До такой откровенной наглости, думаю, подростки еще не дошли. Если и дальше будет такая практика, то войдут во вкус от нового дохода.
Это как люди прикармливают собак по собственной инициативе. А потом эти стаи уже сами начинают рвать людей, охраняя территорию кормления и "зарабатывая" как от кормящих, так бывает и от жертв.

Нема там ніякого гоп стопу, собаки самі ні на кого не кидаються, ну та, прибігають до туристів, бо ті їх підгодовують, але вкусити? хтось чув, щоб когось вкусила пастуша собака в наших карпатах? Гавкнути можуть, підбігти обнюхати, не більше, ну якщо ти звичайно відмахуватись не почнеш, камнями і палками. А 200 грн більш ніж впевнений, що самі втулили невідомо навіщо, ніхто там не вимагає нічого.

[b]Карпатський Єті[/b] - из вашего рассказа я понял, что в абсолютном выигрыше остались собаки - минимум полторы палки колбасы и пол булки хлеба. Вот, кто главные мошенники этого сериала.
Обычно мы предпочитаем стоять спокойно, когда они бегут к нам. Нужно дать им себя обнюхать, после чего они спокойно уходят, убедившись, что мы не представляем угрозы.

А так нравится ваш способ подачи информации - с юмором, можно почувствовать эмоции. Интересно пишите, как всегда прочитал с удовольствием.
Спасибо за отчет |#smile746|

[quote="vityaraid"]...[/quote]
Ну, возможно вы и правы... Но сам акт дачи "мзды за проход" - более чем странен.
Я видел тех собак (не конкретно описаных, а вообще), там такие волкодавы - обос*аться, и большинство гуцулов как-то слишком флегматично относятся к нападению этих "зверюг" на туристов. Меня реально не кусали - это да, но облаять и грозно так порычать заходя сзади - обычное дело. Хотелось бы, чтобы этих проблем не было вообще, конечно, т.е. чтоб хозяева уделяли больше внимания своим питомцам.

[quote="Alex_1987"]
там такие волкодавы - обос*аться, и большинство гуцулов как-то слишком флегматично относятся к нападению этих "зверюг" на туристов.
но облаять и грозно так порычать заходя сзади - обычное дело. Хотелось бы, чтобы этих проблем не было вообще, конечно, т.е. чтоб хозяева уделяли больше внимания своим питомцам.[/quote]

Думаю, с точки зрения местных собаки так выполняют свою работу, поэтому вряд ли они будут перевоспитывать своих собак.
Да и развлечься гуцулы, наверное, не против, наблюдая за тем, как собаки нападают на туристов
А то, что это реально напрягает, когда они бегут на тебя или подходят сзади - согласен, зверюги крупные и равнодушным не останешься

[quote="vityaraid"]Нема там ніякого гоп стопу, собаки самі ні на кого не кидаються, ...[/quote]
Ну, да. А мы такие глупые, что не можем отличить нападение от угроз (погавкать).
В быту, на улице, если игнорируешь, поворачиваешься спиной, даже шавки кусают за ногу, рвут штанину.
То, что пастушьи собаки боятся палок туристов, особенно когда их группа, не означает, что нет реальной угрозы особенно, для одиночных туристов.

[quote="Виктор66"]…хлопчина років 13-14, який за 200 грн провів нас небезпечною полониною до лісу, відганяючи при цьому злих псів».[/quote]
Згідний на 150 відсотків. Недопустимий поганий приклад нечесного заробітку. |#smile614| Виходить - ми пройшли, забашляли, а як інші в майбутньому пройдуть, нам насрати |#smile739|
А сам по собі опис - цікавий!!!!!! |#smile715|

Всім привіт! Дякую за увагу до моєї скромної творчості та за позитивні відгуки! |#smile807| Буду писати ще, звісно, враховуючи побажання і зауваження читачів.
Тепер коротко щодо нашої пригоди із собаками породи гуцульська сторожова. Коли ми вийшли з лісу на полонину Менчул собаки до нас почали бігти і гавкати з відстані десь 300-400 метрів. Їх було п’ятеро: одна маленька сучка і четверо здорових псів по 45-60кг на вигляд. Бігли вони швидко, за двадцять метрів до нас пси розділились на дві пари і почали нас з обох боків обходити, беручи у своєрідні кліщі. Поводились досить агресивно: гарчали, намагалися кидатись. Тобто, явно не бігли просто нас нюхати. Не давали йти далі (ми йшли паралельно до колиб і отари овець, на відстані десь 300 метрів, не наближались до них). Ми вирішити відійти назад до лісу, щоби не провокувати псів, і обійти полонину Менчул лісом. Пішли лісом, лізли крізь повалені дерева. Мій навігатор на деякий час завис ( таке буває у глибоких ущелинах), тож ми йшли за приблизним напрямком. Трохи заблукали і вийшли практично на те саме місце. Знову агресивно, з відстані 300 метрів, були атаковані собаками. Почали кричати до пастухів, щоби вони забрали собак. Прибіг малий хлопець, років 12-13 на вигляд. Сказав, що нікого зі старших зараз немає (вони поїхали в село). Оскільки собаки не відставали, продовжували гарчати і час від часу намагалися кидатися, попросили хлопця проводити нас краєм полонини 300 - 400 метрів до лісу. Він каже, дайте 100 грн. В мене найменша купюра була 200 грн, тож я її віддав. Можливо, я зробив неправильно, але мені, як керівнику групи, потрібно було якось вирішити проблему. Вже вирішити. Зараз. Група була втомлена і голодна (перед цим кілька години піднімались в гори під дощем, потім годину блукали лісом). Кілька людей взагалі вперше пішли в похід. Вечоріло, сідало сонце, потрібно було чим швидше розбивати табір. Тим більше що надходила нова дощова хмара. Тому я і вирішив питання вже і конкретно. На другий день, коли ми піднялися на Свидовецький хребет і зустріли старшого чоловіка з такими ж собаками, вони теж побігли спершу до нас. Але вівчар дав команду і пси відразу заспокоїлись. Коли ми розповіли про наші вчорашні пригоди, старий пастух сказав, що знає цих малих хлопців з полонини Менчул. І, на його думку, вони могли спеціально натравити псів на нас щоби або посміятись, або збити з дядьків-туристів кошти (цукерки, цигарки).

[quote="Карпатський Єті"]Коли ми розповіли про наші вчорашні пригоди, старий пастух сказав, що знає цих малих хлопців з полонини Менчул. І, на його думку, вони могли спеціально натравити псів на нас щоби або посміятись, або збити з дядьків-туристів кошти (цукерки, цигарки).[/quote]
Ну, как и писал:
[quote="Alex_1987"]Гоп-стоп в Карпатах с использованием собак.[/quote]
Ахренеть. Дожили...

[quote="Карпатський Єті"]Тепер коротко щодо нашої пригоди із собаками породи гуцульська сторожова. Коли ми вийшли з лісу на полонину Менчул собаки до нас почали бігти і га[/quote]......
Вас розвели, гірше лошар!!!!!! :-) Робиться просто - відразу питаєте тих гівнюхів, соррі, бізнесменів, про дільничого їхнього села. Але то - крайній варіант. Ще жодного разу, скільки тиняюся, не було жодного інциденту з карпатськими собачками. З людьми - бува гірше :-) :-) :-)

Да, ребята. Вы ошиблись. Решая свою проблему, вы поощрили создание аналогичных проблем для последующих групп. И как это часто бывает, именно совпадение нескольких неблагоприятных факторов (испуг, усталость, позднее время, дезориентация...) сыграло роль.
Решить быстро, без учета последующих проблем, или трудно но, с положительным эффектом на будущее - такая дилемма возникает часто и даже в семье, при воспитании собственных детей.
Мало кому удается всегда поступать правильно. Все мы ошибаемся. Такова жизнь.
Главное, учесть и стараться поступать правильно.
И так как читающих гораздо больше, чем пишущих, ваш опыт и обсуждение в теме, помогут другим принимать правильные решения. Ну, или хотя бы стараться.
Пишите обязательно. Я это ценю. Тем более, что чем меньше возможностей ходить другим, тем более актуальны ваши рассказы.
Ребятам привет, с наилучшими пожеланиями.