В даній темі пишемо все, що стосується сертифікації лісів під егідою FSC та інших керівних інституцій, а також додаємо свої дані в контексті порушень суб'єктами умов сертифікацій.
РМЕО "Екосфера" Друзі, нагадуємо, що 4-6 липня починається процес лісової сертифікації у Свалявському та Міжгірському держлісгоспах Закарпатського ОУЛМГ, а 11-14 липня у Рахівському держлісгоспі. Усіх зацікавлених запрошуємо взяти участь у процесі лісової сертифікації й повідомляти аудиторів про відомі вам випадки невідповідності стандарту лісоуправління FSC.
Прикладами такої невідповідності є: існуючі конфлікти місцевими громадами чи завдані громадам збитки в результаті здійснення лісогосподарських заходів; порушення екологічного законодавства, зокрема трелювання потоками та через потоки без належних містків; випадки нелегальної лісозаготівлі або порушень правил відпуску деревини (лісовози без бирок на деревині з одного із торців бревен, відсутність супровідних документів, зокрема товарно-транспортної накладної).
Пам'ятайте, що лише ваша активність допоможе підняти рівень ведення лісового господарства у нашому краї до високого стандарту FSC.
З інформацією про вищезазначені випадки просимо звертатись письмово до аудиторів Володимира Ковалишина та Тетяни Данчук-Дворецької з копією на директора FSC Ukraine Павла Кравця #ЛісиУкраїни #СертифікаціяFSC ------------------------------------
Прохання модераторам прикріпити дану тему
* * *
В даній темі пишемо все, що стосується сертифікації лісів під егідою FSC та інших керівних інституцій, а також додаємо свої дані в контексті порушень суб'єктами умов сертифікацій.
[i]РМЕО "Екосфера" Друзі, нагадуємо, що 4-6 липня починається процес лісової сертифікації у Свалявському та Міжгірському держлісгоспах Закарпатського ОУЛМГ, а 11-14 липня у Рахівському держлісгоспі. Усіх зацікавлених запрошуємо взяти участь у процесі лісової сертифікації й повідомляти аудиторів про відомі вам випадки невідповідності стандарту лісоуправління FSC.
Прикладами такої невідповідності є: існуючі конфлікти місцевими громадами чи завдані громадам збитки в результаті здійснення лісогосподарських заходів; порушення екологічного законодавства, зокрема трелювання потоками та через потоки без належних містків; випадки нелегальної лісозаготівлі або порушень правил відпуску деревини (лісовози без бирок на деревині з одного із торців бревен, відсутність супровідних документів, зокрема товарно-транспортної накладної).
Пам'ятайте, що лише ваша активність допоможе підняти рівень ведення лісового господарства у нашому краї до високого стандарту FSC.
З інформацією про вищезазначені випадки просимо звертатись письмово до аудиторів Володимира Ковалишина volodymyr.kovalyshyn@sgs.com та Тетяни Данчук-Дворецької tetyana.danchuk@sgs.com з копією на директора FSC Ukraine Павла Кравця info.fsc.ukraine@gmail.com #ЛісиУкраїни #СертифікаціяFSC[/i]
"Аудиторська компанія ТОВ «Легалліс», що працює в асоціації з міжнародним акредитованим органом з сертифікації за системою FSC Forest Certification LLC, планує проведення першого контрольного аудиту сертифікації системи лісоуправління і ланцюжка постачання за схемою FSC Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» (Івано-Франківська обл.). Контрольний аудит планується з 29 по 31 серпня 2016 р. Якщо у вас є коментарі чи зауваження з приводу діяльності цього підприємства, надсилайте їх будь-ласка, разом з об'єктивними доказами, електронною поштою за поданими нижче адресами. Також, будемо вдячні за повідомленняцієї інформації іншим зацікавленим сторонам, які можуть мати відношення до діяльності ДП «Болехівське лісове господарство» та за надання координат зацікавлених сторін аудиторській компанії ТОВ «Легалліс» для подальшої співпраці з ними.
Маєте відомості про Болехівських лісогубів - фотографії потрібні (бажано з геотегом)
------------------------------------
"Аудиторська компанія ТОВ «Легалліс», що працює в асоціації з міжнародним акредитованим органом з сертифікації за системою FSC Forest Certification LLC, планує проведення першого контрольного аудиту сертифікації системи лісоуправління і ланцюжка постачання за схемою FSC Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» (Івано-Франківська обл.). Контрольний аудит планується з 29 по 31 серпня 2016 р. Якщо у вас є коментарі чи зауваження з приводу діяльності цього підприємства, надсилайте їх будь-ласка, разом з об'єктивними доказами, електронною поштою за поданими нижче адресами. Також, будемо вдячні за повідомленняцієї інформації іншим зацікавленим сторонам, які можуть мати відношення до діяльності ДП «Болехівське лісове господарство» та за надання координат зацікавлених сторін аудиторській компанії ТОВ «Легалліс» для подальшої співпраці з ними.
Маєте відомості про Болехівських лісогубів - фотографії потрібні (бажано з геотегом)
Створена карта Ecomap - куди можна скидати місця екопорушень.
Карта ще недосконала, тому скоро буде її апгрейд. Найважливішою умовою є те, щоб надані фото були з геотекінгом (зараз в кожному смартфоні ця функція включена автоматично. Якщо ні, то в режимі фото у смартфоні зайдіть у налаштування і поставте мітку). Фото з дзеркальних камер, навіть кращої якості без геотеггінга не будуть прийматись.
Створена карта[b] Ecomap[/b] - куди можна скидати місця екопорушень. http://www.ecomap.org/#/map Карта ще недосконала, тому скоро буде її апгрейд. Найважливішою умовою є те, щоб надані фото були з [b][u]геотекінгом[/u][/b] (зараз в кожному смартфоні ця функція включена автоматично. Якщо ні, то в режимі фото у смартфоні зайдіть у налаштування і поставте мітку). Фото з дзеркальних камер, навіть кращої якості без геотеггінга не будуть прийматись.
ЧЕРЕЗ НОВИЙ ЗАКОН ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ МОЖУТЬ ВИРУБАТИ ВСІ КАРПАТИ І НІХТО НЕ БУДЕ ПОКАРАНИЙ
Закон почав діяти з 2019 року і посприяв закриттю справ «чорних» лісорубів
Дмитро Комаров зафільмував з висоти просто лисіючі Карпати. Його відео з масштабами вирубки «підірвали» Інтернет. Навіть уривки його відео з літака – вражають. «Ну, ось рубка. Картина зовсім звичайна. Ось лисина одна, інша. Помітні старі залисини. І що буде? Ще, наприклад, 5-10 років так і будуть лисі Карпати. Буде змінюватися клімат. Будуть повені», - коментує відео Комаров.
У лісі, зовсім близько до містечка Старий Самбір на Львівщині, навіть не потрібно підніматися високо в гори, щоб побачити нелегальну вирубку. Вона тут – скрізь. Й настільки нахабна, що «чорні лісоруби» особливо не намагаються приховати свої сліди. «Вони його почали пиляти, побачили, що тут всередині гниле, і прямо так і залишили. Сусіднє дерево забрали», - розповідає активіст.
Він додає, що сума збитків лише на кількох метрах шляху може сягати десятків тисяч гривень, а ось відповідальність за це не перевищує 510 гривень. «Ніякого криміналу. Уявім собі, що стоїть лісова охорона, а людина рубає, а інші зловмисники тримають лісову охорону. Але лісова охорона, уявімо, це документує. Навіть якщо таких дерев буде зрубано 300 зумисно. Все рівно це не буде кримінальна відповідальність. Бо щоб вона настала – потрібно, щоб таких дерев назбиралося близько 500. І щоб вони у сумі збитків досягли межі 1 мільйон 910 тисяч», пояснює координатор.
Це означає приблизно 70 лісовозів, або близько 12 вагонів з краденим лісом, щоб сума збитків назбиралася до 1 мільйона 910 тисяч. Лиш тоді поліція зможе заявити про кримінал.
Але зафіксувати і потім довести до суду таку справу – майже нереально, пояснює активіст. Це, каже, наслідки дії нового закону, який вступив в силу з початку 2019. Бо, приміром, за старим законодавством незаконна рубка на території природно-заповідного фонду автоматично тягнуло за собою кримінальну відповідальність. Навіть якщо це одне дерево. Сума штрафу йшла до 5 тис гривень. А також від умовного терміну до 3 років позбавлення волі.
Зараз декриміналізовані усі незаконні рубки, де завдана шкода складає менше 2 мільйонів гривень.
Через цю так звану похибку законотворців, поліція тепер масово закриває порушений щодо «чорних лісорубів» кримінал. «Можу стверджувати, що закриється більше 90 відсотків всіх справ, бо в більшості випадків сума збитків, завданих незаконними рубками, становить від 2 тисячі до 100 тисяч гривень. Це те, що орієнтовно зловмисники крадуть в межах однієї машини», - говорить головний лісничий львівського лісгоспу Роман Коваль.
Тобто, схоже, тепер красти можна десятками машин, та хоч вагонами, бо навіть, якщо украв лісу на якихось півтора мільйона гривень – ніякої в’язниці.
«Питання виключно в тому, що це величезний нелегальний прибуток. Все, не більше того! І таке – діряве законодавство, яке не дозволяє нормально покарати. Наш Чорногірський хребет – він нічим Альпам не поступається. Ти дивишся на все це – дуже красиво. І цей захват різко обривається, коли ти повертаєшся з зони великої висоти і бачиш, де вже снігу нема, лишай такий, знаєте. Десятки, сотні гектарів вирублено. Мої діти не побачать цих Карпат, які є зараз. А мої онуки, можливо, побачать уже суху пустелю», - переконаний автор і ведучий програми «Світ навиворіт» Дмитро Комаров.
Про це добре знають навіть самі діти. Ось, як лісозахисниці зі Львівщини. Цього тижня, каже, її хтось закидав коктейлями молотова. Переконана, це тому, що пхала носа у вирубки лісу під селом. «Тут вони облили бензином. Тут були кури 34. Два коня, теля, коза з козенятами, два теля, свиня і корова. Тепер кістки, всі згоріли», - показує спалене господарство Ольга Масловська.
Через новий закон притягнути до відповідальності "чорних лісорубів" практично неможливо
[b]ЧЕРЕЗ НОВИЙ ЗАКОН ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ МОЖУТЬ ВИРУБАТИ ВСІ КАРПАТИ І НІХТО НЕ БУДЕ ПОКАРАНИЙ [/b]
Закон почав діяти з 2019 року і посприяв закриттю справ «чорних» лісорубів
Дмитро Комаров зафільмував з висоти просто лисіючі Карпати. Його відео з масштабами вирубки «підірвали» Інтернет. Навіть уривки його відео з літака – вражають. «Ну, ось рубка. Картина зовсім звичайна. Ось лисина одна, інша. Помітні старі залисини. І що буде? Ще, наприклад, 5-10 років так і будуть лисі Карпати. Буде змінюватися клімат. Будуть повені», - коментує відео Комаров.
У лісі, зовсім близько до містечка Старий Самбір на Львівщині, навіть не потрібно підніматися високо в гори, щоб побачити нелегальну вирубку. Вона тут – скрізь. Й настільки нахабна, що «чорні лісоруби» особливо не намагаються приховати свої сліди. «Вони його почали пиляти, побачили, що тут всередині гниле, і прямо так і залишили. Сусіднє дерево забрали», - розповідає активіст.
Він додає, що сума збитків лише на кількох метрах шляху може сягати десятків тисяч гривень, а ось відповідальність за це не перевищує 510 гривень. «Ніякого криміналу. Уявім собі, що стоїть лісова охорона, а людина рубає, а інші зловмисники тримають лісову охорону. Але лісова охорона, уявімо, це документує. Навіть якщо таких дерев буде зрубано 300 зумисно. Все рівно це не буде кримінальна відповідальність. Бо щоб вона настала – потрібно, щоб таких дерев назбиралося близько 500. І щоб вони у сумі збитків досягли межі 1 мільйон 910 тисяч», пояснює координатор.
Це означає приблизно 70 лісовозів, або близько 12 вагонів з краденим лісом, щоб сума збитків назбиралася до 1 мільйона 910 тисяч. Лиш тоді поліція зможе заявити про кримінал.
Але зафіксувати і потім довести до суду таку справу – майже нереально, пояснює активіст. Це, каже, наслідки дії нового закону, який вступив в силу з початку 2019. Бо, приміром, за старим законодавством незаконна рубка на території природно-заповідного фонду автоматично тягнуло за собою кримінальну відповідальність. Навіть якщо це одне дерево. Сума штрафу йшла до 5 тис гривень. А також від умовного терміну до 3 років позбавлення волі.
Зараз декриміналізовані усі незаконні рубки, де завдана шкода складає менше 2 мільйонів гривень.
Через цю так звану похибку законотворців, поліція тепер масово закриває порушений щодо «чорних лісорубів» кримінал. «Можу стверджувати, що закриється більше 90 відсотків всіх справ, бо в більшості випадків сума збитків, завданих незаконними рубками, становить від 2 тисячі до 100 тисяч гривень. Це те, що орієнтовно зловмисники крадуть в межах однієї машини», - говорить головний лісничий львівського лісгоспу Роман Коваль.
Тобто, схоже, тепер красти можна десятками машин, та хоч вагонами, бо навіть, якщо украв лісу на якихось півтора мільйона гривень – ніякої в’язниці.
«Питання виключно в тому, що це величезний нелегальний прибуток. Все, не більше того! І таке – діряве законодавство, яке не дозволяє нормально покарати. Наш Чорногірський хребет – він нічим Альпам не поступається. Ти дивишся на все це – дуже красиво. І цей захват різко обривається, коли ти повертаєшся з зони великої висоти і бачиш, де вже снігу нема, лишай такий, знаєте. Десятки, сотні гектарів вирублено. Мої діти не побачать цих Карпат, які є зараз. А мої онуки, можливо, побачать уже суху пустелю», - переконаний автор і ведучий програми «Світ навиворіт» Дмитро Комаров.
Про це добре знають навіть самі діти. Ось, як лісозахисниці зі Львівщини. Цього тижня, каже, її хтось закидав коктейлями молотова. Переконана, це тому, що пхала носа у вирубки лісу під селом. «Тут вони облили бензином. Тут були кури 34. Два коня, теля, коза з козенятами, два теля, свиня і корова. Тепер кістки, всі згоріли», - показує спалене господарство Ольга Масловська.
Інтенсивність рубок в Карпатах загалом не більша, ніж на Поліссі. На Поліссі рубки місцями є значно інтенсивніші й більші за площею. Річ в тому, що на рівнині ми не бачимо увесь масштаб, а в Карпатах – гори, рельєф і великі плями вирубок. Скандали піднімаються і на Поліссі, але у Карпатах більше, тому що там це помітніше візуально.
Чому кількість рубок збільшується
Зараз лісові господарства не мають державного фінансування. Заробітна плата працівників лісгоспу прямо залежить від обсягу заготівлі деревини. Вони заробляють те, що вирубали. Тобто вони прямо в цьому зацікавлені. Ситуація трохи абсурдна, бо є ресурсні області – поліські й карпатські, де лісу достатньо, і там можуть бути пристойні заробітні плати.
Завдання для держави
Зараз необхідно створити нову лісову політику. В Україні немає документу, який дає відповіді на питання – як ми бачимо наші ліси? Які цілі є головними?
Є "командна" система, яка залишилася у спадок з радянських часів, зарегульована купою нормативів, яка не відповідає сучасним реаліям. Відбувається багато змін у законодавстві, щоправда, за дещо хаотичним принципом. Вносять окремі зміни, які не дуже лягають в одну лінію з іншими пунктами законодавства, створюють багато протиріч або навпаки з’являються пробіли. Це все – наслідки відсутньої системної політики в лісовій галузі.
Природоохоронці не задоволені тим, що рубки відбуваються там, де вони не мають відбуватися, недостатньо можливостей для впливу громадськості на прийняття рішень у лісовій галузі, не чітко прописана охорона рідкісних видів. Працівники лісової галузі не задоволені, бо мають проблеми фінансові, податкові.
Подаються окремі точкові зміни, а чогось комплексного, на жаль, немає. Лісову політику має писати не одна організація чи людина, мають бути враховані думки різних сторін.
Ми маємо прийти до такого консенсусу, що всі зрозуміють, у якому напрямку ми повинні рухатися, які ліси ми хочемо отримати, і як саме ми хочемо цього досягти. Поки цього немає, ситуацію буде складно змінити.
"Ми маємо поважати право рисі жити у глухому лісі". Рідкісні види тварин в Україні
Чому в Україні вбивають ведмедів
Проводили дослідження, чому вбивають ведмедя, і причина зовсім не в тому, що він робить шкоду – роздирає корову чи вівцю, хоча такі факти мають місце. Основною причиною вбивства ведмедя в Карпатах є бажання самоствердитися. Багаті впливові люди з правоохоронних органів, політики, депутати, судді, бізнесмени хочуть утвердити свій статус, їдуть в гори на вікенд, бо в Африку на сафарі немає часу.
За попередньою оцінкою, організація чорного полювання на ведмедя може "коштувати" від 5 до 15 тисяч євро. Людина їде в гори, щоб утвердити свій статус і показати – я можу собі дозволити вбити ведмедя і мені за це нічого не буде. За минулий рік тільки в одній частині Карпат вбили 9 ведмедів.
Вбивство заради шкіри чи м’яса – значно менш вагома причина для людей. Незважаючи на те, що ведмідь вже понад 10 років у Червоній книзі, його чисельність не збільшилася.
У 70-х роках його було приблизно 1200-1500, зараз, за останніми даними Червоної книги, чисельність впала до 300, і вона ні в який бік стабільно не рухається. Ведмежата, які народжуються і виживають, стають жертвами браконьєрів у дорослому віці.
Завдання для держави
Не всі види тварин мають можливість пристосуватися до життя разом з людиною. Наприклад, лелека робить гнізда на стовпах, на стріхах, і живе собі з людиною, їсть жабок і все спокійно.
Але є такі тварини як рись, яка не може жити поруч з людиною. Їй потрібен шматочок глухого лісу, де її ніхто не буде турбувати, тому що у неї такий характер. Ми маємо поважати право рисі жити в глухому лісі, який не буде обтяжений надмірними рубками чи дорогами.
Повинна бути національна стратегія збереження біорізноманіття та середовища існування видів. Ми не можемо зберігати рись, якщо ми не думаємо про ліс, у якому ця рись буде жити.
В Україні має бути чітке бачення – що ми хочемо зробити, щоб зберегти у природі взаємозв'язки, і зробити так, щоб кількість рідкісних видів у Червоній книзі щороку зменшувалася, а не так, як зараз, коли маємо тенденцію до збільшення.
[b]Ми маємо поважати право рисі жити у глухому лісі[/b]
[b]У Карпатах вирубують найбільше?[/b]
Інтенсивність рубок в Карпатах загалом не більша, ніж на Поліссі. На Поліссі рубки місцями є значно інтенсивніші й більші за площею. Річ в тому, що на рівнині ми не бачимо увесь масштаб, а в Карпатах – гори, рельєф і великі плями вирубок. Скандали піднімаються і на Поліссі, але у Карпатах більше, тому що там це помітніше візуально.
[b]Чому кількість рубок збільшується[/b]
Зараз лісові господарства не мають державного фінансування. [b]Заробітна плата працівників лісгоспу прямо залежить від обсягу заготівлі деревини. Вони заробляють те, що вирубали.[/b] Тобто вони прямо в цьому зацікавлені. Ситуація трохи абсурдна, бо є ресурсні області – поліські й карпатські, де лісу достатньо, і там можуть бути пристойні заробітні плати.
[b]Завдання для держави[/b]
Зараз необхідно створити нову лісову політику. В Україні немає документу, який дає відповіді на питання – як ми бачимо наші ліси? Які цілі є головними?
Є "командна" система, яка залишилася у спадок з радянських часів, зарегульована купою нормативів, яка не відповідає сучасним реаліям. Відбувається багато змін у законодавстві, щоправда, за дещо хаотичним принципом. Вносять окремі зміни, які не дуже лягають в одну лінію з іншими пунктами законодавства, створюють багато протиріч або навпаки з’являються пробіли. Це все – наслідки відсутньої системної політики в лісовій галузі.
Природоохоронці не задоволені тим, що рубки відбуваються там, де вони не мають відбуватися, недостатньо можливостей для впливу громадськості на прийняття рішень у лісовій галузі, не чітко прописана охорона рідкісних видів. Працівники лісової галузі не задоволені, бо мають проблеми фінансові, податкові.
Подаються окремі точкові зміни, а чогось комплексного, на жаль, немає. Лісову політику має писати не одна організація чи людина, мають бути враховані думки різних сторін.
Ми маємо прийти до такого консенсусу, що всі зрозуміють, у якому напрямку ми повинні рухатися, які ліси ми хочемо отримати, і як саме ми хочемо цього досягти. Поки цього немає, ситуацію буде складно змінити.
[b]"Ми маємо поважати право рисі жити у глухому лісі". Рідкісні види тварин в Україні[/b]
[b]Чому в Україні вбивають ведмедів[/b]
Проводили дослідження, чому вбивають ведмедя, і причина зовсім не в тому, що він робить шкоду – роздирає корову чи вівцю, хоча такі факти мають місце. Основною причиною вбивства ведмедя в Карпатах є бажання самоствердитися. Багаті впливові люди з правоохоронних органів, політики, депутати, судді, бізнесмени хочуть утвердити свій статус, їдуть в гори на вікенд, бо в Африку на сафарі немає часу.
За попередньою оцінкою, організація чорного полювання на ведмедя може "коштувати" від 5 до 15 тисяч євро. [b]Людина їде в гори, щоб утвердити свій статус і показати – я можу собі дозволити вбити ведмедя і мені за це нічого не буде. [/b] За минулий рік тільки в одній частині Карпат вбили 9 ведмедів.
Вбивство заради шкіри чи м’яса – значно менш вагома причина для людей. Незважаючи на те, що ведмідь вже понад 10 років у Червоній книзі, його чисельність не збільшилася.
У 70-х роках його було приблизно 1200-1500, зараз, за останніми даними Червоної книги, чисельність впала до 300, і вона ні в який бік стабільно не рухається. Ведмежата, які народжуються і виживають, стають жертвами браконьєрів у дорослому віці.
[b]Завдання для держави[/b]
Не всі види тварин мають можливість пристосуватися до життя разом з людиною. Наприклад, лелека робить гнізда на стовпах, на стріхах, і живе собі з людиною, їсть жабок і все спокійно.
Але є такі тварини як рись, яка не може жити поруч з людиною. Їй потрібен шматочок глухого лісу, де її ніхто не буде турбувати, тому що у неї такий характер. Ми маємо поважати право рисі жити в глухому лісі, який не буде обтяжений надмірними рубками чи дорогами.
Повинна бути національна стратегія збереження біорізноманіття та середовища існування видів. Ми не можемо зберігати рись, якщо ми не думаємо про ліс, у якому ця рись буде жити.
В Україні має бути чітке бачення – що ми хочемо зробити, щоб зберегти у природі взаємозв'язки, і зробити так, щоб кількість рідкісних видів у Червоній книзі щороку зменшувалася, а не так, як зараз, коли маємо тенденцію до збільшення.
Сергій86 писал(а):... У Карпатах вирубують найбільше? ... Чому кількість рубок збільшується ... Завдання для держави ...
питання не тільки рубок , але і лісовідновлення ...
[quote="Сергій86"]... [b]У Карпатах вирубують найбільше?[/b] ... [b]Чому кількість рубок збільшується[/b] ... [b]Завдання для держави[/b] ... [/quote] питання не тільки рубок , але і лісовідновлення ...
_________________ удача выбирает победителей , а неудача херачит всех без разбора ...
За рік обсяги незаконних вирубок в Україні зросли в сім разів
У Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою в мережі опублікували фотографії наслідків масової вирубки лісів у Карпатах.
Фото опубліковані на сторінці Dronarium Україна в Facebook. "Карпати, які лисіють з неймовірною швидкістю", - йдеться у підписі до фото. Повідомляється, що за рік обсяги незаконних вирубок в Україні зросли в сім разів і досягли майже 120 тисяч кубометрів.
Екологи попереджають про неминучість екологічної катастрофи.
[b]За рік обсяги незаконних вирубок в Україні зросли в сім разів[/b]
У Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою в мережі опублікували фотографії наслідків масової вирубки лісів у Карпатах.
Фото опубліковані на сторінці Dronarium Україна в Facebook. "Карпати, які лисіють з неймовірною швидкістю", - йдеться у підписі до фото. Повідомляється, що за рік обсяги незаконних вирубок в Україні зросли в сім разів і досягли майже 120 тисяч кубометрів.
Екологи попереджають про неминучість екологічної катастрофи.
ООН: через незаконні рубки і зміни клімату Карпатський регіон у реальній небезпеці
Виконавчий директор програми ООН з питань довкілля Інгер Андерсен попередила країни Карпатського регіону про серйозні загрози через вирубку лісів та зміни клімату.
Як повідомляє "Європейська правда", про це вона заявила на зустрічі з представниками Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини та України у середу.
"Не обманюйте себе: Карпатський регіон перебуває в реальній і безпосередньої небезпеці", - заявила вона.
"Праліси Карпат та їх унікальне біорізноманіття зникають із загрозливою швидкістю, деревина незаконно вирубується і перевозиться через кордони гірських держав і за їх межі. Це має безліч наслідків", - сказала Андерсен.
Як приклад вона навела кілька руйнівних повеней, які за останні роки пережила Україна.
"Села та дороги затоплені. Мости зруйновані. Люди загинули. Повені частково пов’язані зі зміною клімату. Але незаконні рубки, що відбуваються під прикриттям труднощів, яких зазнала Україна, знищили великі шматки лісу, які вбирають надлишки води та забезпечують захист від повені", - заявила Андерсен.
Вона додала, що за останні 20 років незаконні рубки обійшлися Румунії в більш ніж п'ять мільярдів євро.
Андерсен закликала сторони зміцнювати верховенство права для забезпечення захисту навколишнього середовища, а також збільшити транскордонну співпрацю і активізувати боротьбу зі змінами клімату.
[b]ООН: через незаконні рубки і зміни клімату Карпатський регіон у реальній небезпеці [/b] Виконавчий директор програми ООН з питань довкілля Інгер Андерсен попередила країни Карпатського регіону про серйозні загрози через вирубку лісів та зміни клімату.
Як повідомляє "Європейська правда", про це вона заявила на зустрічі з представниками Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини та України у середу.
"Не обманюйте себе: Карпатський регіон перебуває в реальній і безпосередньої небезпеці", - заявила вона.
"Праліси Карпат та їх унікальне біорізноманіття зникають із загрозливою швидкістю, деревина незаконно вирубується і перевозиться через кордони гірських держав і за їх межі. Це має безліч наслідків", - сказала Андерсен.
Як приклад вона навела кілька руйнівних повеней, які за останні роки пережила Україна.
"Села та дороги затоплені. Мости зруйновані. Люди загинули. Повені частково пов’язані зі зміною клімату. Але незаконні рубки, що відбуваються під прикриттям труднощів, яких зазнала Україна, знищили великі шматки лісу, які вбирають надлишки води та забезпечують захист від повені", - заявила Андерсен.
Вона додала, що за останні 20 років незаконні рубки обійшлися Румунії в більш ніж п'ять мільярдів євро.
Андерсен закликала сторони зміцнювати верховенство права для забезпечення захисту навколишнього середовища, а також збільшити транскордонну співпрацю і активізувати боротьбу зі змінами клімату.
Чорні лісоруби на Львівщині побили журналіста, прив'язали його паском до бампера ЗІЛа і погрожували вбити. ФОТОрепортаж
У селі Лавочне Сколівського району Львівської області чорні лісоруби побили громадського активіста, журналіста Василя Василитина, який намагався зафіксувати їхню діяльність на камеру.
Вранці 23 грудня Василитин вийшов на дорогу, перегородив лісовозам шлях і почав фіксувати їх на камеру.
З машин вийшли четверо чоловіків (лісники й водії), збили його з ніг і почали бити, той у відповідь вистрелив одному з них у ногу з пневматичного пістолета, але зброю відібрали, як і телефон.
"Узяли пас такий, прив’язали до ЗІЛа, завели машину і казали, що мене роздавлять, що я більше їм не заважатиму викрадати ліс", - розповів активіст виданню ZMINA.
За словами Василитина, на місце прибігли односельчани і приїхала поліція і медики. Як зазначають очевидці, поліція діяла в інтересах нападників.
"Поліцейські дві дівчини і старший поліцейський поводилися пихато, нахабно, говорили всім людям бігом розійтися і дати дорогу лісовозам, інакше зараз всіх заберуть, забороняли знімати на камери, тобто було зрозуміло, що ці поліцейські захищали садистів із лісгоспу", - описує ситуацію журналіст Володимир Явдик.
Він також повідомив, що правоохоронці ніяк не відреагували на факт крадіжки телефону Василитина і не взяли у нього свідчення.
"Швидка забрала журналіста в лікарню, а поліція швидко всіх розігнала з місця подій", - написав Явдик.
На місце події приїхав керівник Славського підприємства «Галсільліс» Віталій Павлов. Він заявив, що теж постраждав та збирається їхати знімати побої.
«В нас ліс вивозять день і ніч. Скоро діти не будуть знати, як та ялинка жива виглядає. А як хто з села піде просто дров набрати, то вже зразу штраф. Ми виходимо, зупиняємо ті машини, стараємось боротись, але якщо вже дійшло до такого, то ситуація критична. Переб‘ють нас, та й усе», – додає Любомира Наумова із Лавочного.
[b]Чорні лісоруби на Львівщині побили журналіста, прив'язали його паском до бампера ЗІЛа і погрожували вбити. ФОТОрепортаж[/b]
У селі Лавочне Сколівського району Львівської області чорні лісоруби побили громадського активіста, журналіста Василя Василитина, який намагався зафіксувати їхню діяльність на камеру.
Вранці 23 грудня Василитин вийшов на дорогу, перегородив лісовозам шлях і почав фіксувати їх на камеру.
З машин вийшли четверо чоловіків (лісники й водії), збили його з ніг і почали бити, той у відповідь вистрелив одному з них у ногу з пневматичного пістолета, але зброю відібрали, як і телефон.
"Узяли пас такий, прив’язали до ЗІЛа, завели машину і казали, що мене роздавлять, що я більше їм не заважатиму викрадати ліс", - розповів активіст виданню ZMINA.
За словами Василитина, на місце прибігли односельчани і приїхала поліція і медики. Як зазначають очевидці, поліція діяла в інтересах нападників.
"Поліцейські дві дівчини і старший поліцейський поводилися пихато, нахабно, говорили всім людям бігом розійтися і дати дорогу лісовозам, інакше зараз всіх заберуть, забороняли знімати на камери, тобто було зрозуміло, що ці поліцейські захищали садистів із лісгоспу", - описує ситуацію журналіст Володимир Явдик.
Він також повідомив, що правоохоронці ніяк не відреагували на факт крадіжки телефону Василитина і не взяли у нього свідчення.
"Швидка забрала журналіста в лікарню, а поліція швидко всіх розігнала з місця подій", - написав Явдик.
На місце події приїхав керівник Славського підприємства «Галсільліс» Віталій Павлов. Він заявив, що теж постраждав та збирається їхати знімати побої.
«В нас ліс вивозять день і ніч. Скоро діти не будуть знати, як та ялинка жива виглядає. А як хто з села піде просто дров набрати, то вже зразу штраф. Ми виходимо, зупиняємо ті машини, стараємось боротись, але якщо вже дійшло до такого, то ситуація критична. Переб‘ють нас, та й усе», – додає Любомира Наумова із Лавочного.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей
Вы можете начинать темы Вы можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
При перепечатке или использовании любых материалов с сайта, гиперссылка на http://eurotourist.club обязательна
