Помощь | Правила | Поиск
Регистрация | Вход
Переключиться в мобильный режим



Начать новую тему Ответить на тему    

Модераторы: Екатерина, Жанна

1, 2, 3, 4, 5, ВСЕ
Автор Сообщение


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПт ноя 18, 2011 00:25 


В середині жовтня 2011 вдвох з дружиною вирушили в весільну автостопну подорож.
попередньо звільнилися з роботи, залишили квартиру, тож якихось часових обмежень ми не маємо.
обмежені лише фінансами, тому й подорожуємо дуже бюджетно.
жодних спонсорів ми на разі не маємо (хоч і готові розглянути відповідні пропозиції :wink: ).

по ходу діла ходимо в гори, лазимо по скелях, повзаєм в печерах.

візьміть до уваги, що ми не є крутими альпіністами-скелелазами-спелеологами. ми прості смертні, але любимо активний спосіб життя, а ще нам не влом про це писати :)

повна версія блогу на http://www.in-love-travel.com/
тут буду кроспостити лише публікації на гірські й окологірські теми.

кому цікаво, перший пост блогу - http://www.in-love-travel.com/?p=32
детальніше про нас тут http://www.in-love-travel.com/?page_id=2

до кожного посту в даній темі буде відповідне посилання на публікацію в блозі. маленька порада: читати публікації все ж зручніше в блозі, оскільки не потрібно постійно клікати, щоб відкрити фотографії. також в блозі можна продивлятись повнорозмірні фотографії, панорами і т.д.
------------------------------------
Последний раз редактировалось burlakko Вс янв 08, 2012 16:31, всего редактировалось 3 раз(а).


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПт ноя 18, 2011 00:31 


вступ до болгарського скелелазання та спелеології http://www.in-love-travel.com/?p=113
тренувальний забіг на гору Вітоша http://www.in-love-travel.com/?p=154


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПт ноя 18, 2011 00:33 


http://www.in-love-travel.com/?p=413

в цьому пості http://www.in-love-travel.com/?p=154 я вже писав, що ледь не головною метою в Болгарії був гірський масив Пірін. але через снігопади перед нашим приїздом і взагалі не надто льотну погоду ми по приїзді обмежились горою Вітоша. потім нам так і не вдалося піти в гори в Македонії через брак часу, оскільки безвізовий режим між нашими країнами лише до 31 жовтня.
до Піріна ми їхати не збирались, вважаючи сезон сходжень завершеним, але доля розпорядилася інакше..
в Македонії наш маршрут описав майже коло (про це я ще постараюсь написати) , виїхати з країни ми збирались в напрямку болгарського міста Благоєвград, що знаходиться на північ від Піріна, а далі знову на північ в Софію. але один з наших водіїв, який хоч і провіз нас всього кілометрів 20, порадив туди не їхати, оскільки дороги там погані і машин мало. краще їхати північніше трасою Скоп’є – Софія, або південніше – перетинати кордон на стику Болгарії, Македонії і Греції. Щоб не їхати дорогою, якою вже проїжджали, ми обрали південний шлях.. і не прогадали.
так ми потрапили в містечко Санданскі, про яке вже писала Зіна. а оскільки містечко знаходиться біля південних відрогів Піріна, ми побачили, що сніг з його схилів (принаймні південних) практично зійшов, лише на Віхрені (найвища вершина) ще була біла шапка. Прогноз погоди був позитивний, сонечко гріло, як в вересні, тож ми вирішили не гаяти часу на рівнині
далі ми залишили частину наших речей в невеличкому готелі, яких тут предостатньо (курорт все ж таки), закупились провіантом і вже під вечір рушили в гори. доїхали маршруткою до сусіднього села Ліляново, пройшли ще кілометри 2 дорогою на північ і розбили табір в непомітному з дороги місці…


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПт ноя 18, 2011 00:35 


http://www.in-love-travel.com/?p=420


отже зранку ми встали, обсушились від роси і вирушили далі по дорозі…

Изображение
наш маршрут:

Изображение
умовні позначення:
фіолетові крапки – наш маршрут; фіолетовий квадрат – місце ночівлі; червоний квадрат і червоні крапки – різного роду напряги, про які писатиму по ходу.
якщо комусь цікаво, повна версія карти Піріна тут http://www.in-love-travel.com/wp-content/uploads/2011/11/MegaPirinMap.jpg
досить довго ми підіймались вузенькою асфальтованою дорогою, яка веде до хижі Ян Санданскі (хижою вона називається досить умовно), навколо якої ще й всілякі готельчики-котеджики. тож автівок туди й звідти їздило досить багато, жоден водій проте не виявив бажання нас підвезти. й добре, що не підвезли, інакше б пропустили багато цікавого.
наприклад, оскільки тут зовсім недавно розтанув сніг й потепліло, весняні шафрани вирішили, що прийшла весна:

Изображение

Изображение
слідом за ними розквітли цикламенчики:

Изображение

Изображение
милувалися скелями обабіч дороги

Изображение

Изображение
трохи дуріли)

Изображение
милувалися золотою осінню

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
так ми дійшли до хижі й навколишніх котеджиків, неподалік хижі – 15-метровий водопад:

Изображение

Изображение

Изображение
далі наш шлях повинен був йти вздовж жовтого маркування аж на полонину. спочатку грунтовкою, потім стежкою. вздовж потоку.
в місці, позначеному на карті першим червоним квадратом (щоправда в той момент я думав, ми до нього не дійшли), на потоці була якась бетонна конструкція невідомого призначення, а стежка через місток йшла на правий берег. далі стежка розходилась: вправо вздовж річечки і вліво – наче назад. логіка, як і затерті жовті мітки на смереках вказували йти вправо. так ми й зробили. дуже швидко стежка почала перериватися заростями молодих смерічок чи поваленими старими стовбурами дерев. йти було все важче й важче. місцями доводилось переходити на четвереньки. тривожив той факт, що від повороту не було жодного маркера.
того, хто ходить в походи по Карпатах, такі стежки не лякають. в українських горах таке буває часто. та Пірін все ж серйозніші гори ніж Українські Карпати. через деякий час йти стало зовсім неможливо: схил пострімкішав, постійно потрібно перелазити через трухляві стовбури або попід заростями. справа ускладнювалась тим, що вже вечоріло, а про місце для намету й не йдеться.
на фоті я йду вперед розвідати, чи є сенс йти вперед

Изображение

вперед не пройти. потрібно або назад (що ой як не хочеться), або перевірити інший бік струмка. на той момент я не правильно визначив наше перебування(в лісі без орієнтирів це досить складно) і вирішив, що стежка йде по лівому березі. перебратися на той бік – той ще квест. метрів 20 вниз по трухлявим, слизьким, порослим мохом колодах крутезним схилом, далі круто вгору, а вже сутеніє… на іншому боці ми таки знайшли яку-не-яку стежину, яка часом зникала, але все ж пересуватись по ній можна без особливих проблем. йшли нею вже з ліхтариками поки не натрапили на більш-менш рівну місцину для намету, де й заночували…


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПт ноя 18, 2011 01:04 


http://www.in-love-travel.com/?p=454

зранку ми вирушили вздовж струмка, потрохи піднімаючись вгору гарним чистим лісом

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
і врешті вийшли на полонину (щоправда в болгар такого поняття немає, їхнє “планіна” означає “гора”)

Изображение
тільки побачивши притулок Спано Поле, я зрозумів, що вчора на роздоріжжі потрібно було повертати вліво, а не вправо

Изображение
цього дня нашою метою було дійти до підніжжя Віхрена. шлях пролягав на північ повз Старопільські озера, над якими починався основний хребет г. Гранітен – г. Хвойнатий Верх – г. Віхрен і далі

Изображение
сонце підіймалось все вище, й стало так тепло, що, як говорив той, чиє ім’я не називають: “українські жінки почали роздягатися” аж до термухи

Изображение
по мірі підйому ландшафти з трав’яних почали переходити в трав’янисто-сніжно-кам’яні

Изображение

Изображение

Изображение
доходимо до перших озер

Изображение

Изображение

Изображение
а оцей плакатик ввігнав мене в легкий ступор. звідки взятися рибі в озерах вище 2000 м, з яких стікають лише гірські струмки?

Изображение
наша ціль на даний момент – підніжжя найвищої вершини масиву – Віхрен (2914 м), досягнувши якої, залежно від снігового покриву ми мали вирішити на місці, чи підійматись на вершину. ми вже досягли основного хребта. на фотографії нижче вершина Гранітен (2669 м). маркована стежка обходить гору справа, а потім падає на кілька сотень метрів до хижі Віхрен.
тут треба зробити відступ і розповісти про специфіку маркування маршрутів на Піріні. марковані стежки тут прокладені від хижі до хижі, які в свою чергу розташовані на відстані 4-6-годинного переходу одне від одної. але для переходів зі своїм наметом ці стежки не надто зручні, бо потрібно падати до хиж надто низько, а кожна зайва сотня метрів вверх-вниз неприємний тягар, якщо в тебе на плечах важкий рюкзак.
з півдня Гранітен виглядає досить полого й складаться враження, що зліва його неважко протраверсувати. на карті стежки там немає, але все ж траверс з такого ракурсу видається не надто складним

Изображение
тож ми бадьоро залишили стежку й рушили ліворуч

Изображение
з перемички Гранітен з горою Георгіца ми вперше бачимо Віхрен власними очима

Изображение
снігу на ньому не надто багато, тож ми вже прикидаєм шлях на вершину. але до нього реба пройти ще дві вершини.
траверс Гранітена на цій висоті не видається можливим – скелі під кутом градусів 70, але вище виглядає пологіше, тож ми починаємо підйом по кам’яним розсипам, схожим на Горганські. та по мірі підйому пологіше не стає, починають закрадатись сумніви в правильності прийнятого рішення… а раптом на північній стороні повно снігу? дотепер ми ходили тільки по південним… тим більш сонце вже котиться до низу… залишаю Зіну з рюкзаками, щоб піднятися й розвідати чи можливий траверс на північну сторону. по каменюках дострибую (без ноші по ним й справді можна стрибати, тоді як з важким рюкзаком пересуваєшся дуже повільно в повній концентрації, намагаючись втримати рівновагу на часом слизьких, а то й живих каменюках) майже на вершину, звідки видно протилежний схил і ..розумію, що мене туди навіть вовки не заженуть, тим більш з дружиною. снігу на північному схилі немає, але не тому, що він розтав, просто схил настільки крутий, що сніг на ньому не затримується. імовірність, що ми на ньому теж не втримаємось надто велика, щоб продовжувати…
в горах варто вчасно визнавати свої помилки… ми повертаємо назад. на мапі це місце – другий червоний квадратик.
швидко, поки не стемніло, спускаємось синьо-жовтим маркуванням в засніжений цирк

Изображение
біля озера Муратово розкладаємо намет (другий синій квадратик на карті)…
далі буде…


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПт ноя 18, 2011 12:16 


http://www.in-love-travel.com/?p=498

місце для намету ми обрали так, щоб ранкове сонечко освітило нас якомога швидше. так і сталось

Изображение
скоро стало зовсім тепло

Изображение

Изображение
сонце настільки розігріло суху травичку, що можна було ходити босяка

Изображение
лише озеро залишалось наполовину скуте кригою

Изображение
ми не поспішаючи зайнялись приготуванням сніданку і ніжились на сонечку

Изображение
ми особливо не поспішали, бо кілометраж на день намітили невеликий: вихід на хребет, траверс г. Хвойнатий Верх хоч і немаркованою, але позначеною на карті стежкою, вихід на Пірін без рюкзаків, далі спуск до Влахінських озер, ще один перевал поміж вершинами Гранітен і Гредаро, спуск до Георгійських озер і подальший спуск до межі лісу.
Всі ці місця розташовані практично поряд, тож кілометраж зовсім невеликий, проте ми не врахували одну важливу деталь: Пірін це все ж не Карпати… того дня ми не пройшли й половини запланованого, але про все по порядку..
від озера на хребет ми рушили стежкою в невеликому кулуарі

Изображение

Изображение
ось так виглядає північний схил г Гранітен, який ми намагались протраверсувати днем раніше. ага! розбіглись!

Изображение
види з хребта. он там внизу ми ночували

Изображение
а ось Влахінські озера, там ми ночуватимемо наступну ніч, хоча на даний момент ми про ще не здогадуємся

Изображение
траверс Хвойнатого Верха починався досить непогано. південно-західний схил був майже без снігу, йшли в основному трав’яним схилом, іноді кам’яними розсипами

Изображение
проблеми почалися, коли ми перейшли на північно-західну сторону схилу. снігу ставало все більше. стежку, присипану снігом, ми давно загубили. по присипаних снігом гранітних валунах йти не тільки важко, а й небезпечно. на кожному кроці – ризик провалитись спочатку по коліно, а потім по середину стегна. тому кожен крок потрібно робити повільно в максимальній концентрації, щоб втримати рівновагу. це виснажує не стільки фізично скільки ментально. на карті ця ділянка позначена червоними крапками.

Изображение

Изображение
останні сто метрів траверсу найскладніші – сніг майже суцільний і найглибший

Изображение
після подолання ділянки фотографуємось й радіємо. наче на вершині. то й не дивно. це була найскладніша частина походу. підйом на Віхрен порівняно з траверсом Хвойнатого Верха був як дитяча забавка

Изображение
підйом на Віхрен досить одноманітний, трохи скелі, трохи сипухи, трохи трави й снігу

Изображение
вершина куполоподібна, тож тур на вершечку з’являється перед очима лише в останні 50 метрів

Изображение
фотографуємо навкодишні види й себе на вершині

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
допиваємо на вершині плящинку болгарського бренді, суперовий напій до речі на відміну від болгарського рому

Изображение
й швидко спускаємось на перемичку, де сховали наплечники

Изображение
на Піріні живе багато звірини – національний парк. нам пощастило тільки здалека побачити гірського козлика, а от слідів було вдосталь. ось тут нещодавно пройшовся бурий

Изображение
поки спустились до Влахінських озер почало сутеніти

Изображение

Изображение
тож ми вирішили нікуди більш не йти, а табір розбити тут-таки на березі

Изображение
кілометраж постараємось наздогнати завтра…


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПт ноя 18, 2011 12:30 


http://www.in-love-travel.com/?p=536

ніч видалась найхолоднішою за весь похід. тож на нічні фото я просто забив. ой як не хотілося вилазити з теплого спальника. на ранок більша частина озера замерзла

Изображение

Изображение
наш шлях походив на перемичку по стежці, вкритій снігом, тож ми її так і не знайшли

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
знову доводилось балансувати на гранітних валунах, присипаних снігом, і продиратись крізь альпійку. але сніг ще був скований нічним морозом, тому ми майже не провалювались, та й якщо вірити карті, спуск з перемички до Георгійських озер повинен бути пологий і безсніжний, оскільки він повернений на південь. але все було не так просто, в нас же “свято” кожен день оскільки стежки на підйомі ми так і не знайшли, то вийшли на перемичку ми метрів 200 правіше, і спуск звідти був аж ніяк не пологий, ще й вкритий нашими улюбленими гранітними каменюками… при чому пройти перемичкою ліворуч неможливо через все ті ж каменюки і зарості альпійки

Изображение
на фотографії нижче, зробленій після спуску в цирк, зліва видно каменюки, якими нам довелось спускатись, справа ж пологий спуск травичкою, на який ми не попали

Изображение
далі були Георгійські озера..

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
тут ми прощались з Піріном. далі тільки вниз

Изображение

Изображение
але й це ще не був кінець наших пригод. на карті стежка від озер вниз, хоч і не маркована, але йде чітко вздовж потоку від самого озера і до дороги внизу. насправді ж чіткої стежки там практично немає. є певні клаптики, якими ходили чи то люди чи то звірі, на шляху яких постійно виринають то альпійка, то зарослі молодих смерічок, то такі “любі” нашому серцю розсипи гранітних валунів.. цей відрізок на карті позначений червоними крапками. одним словом, не вірте люди Пірінським стежкам!

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
спускаючись надибали лігво кабанячої сім’ї, на щастя власники були не вдома, хоча сліди ще свіжі.. взагалі цей відрізок шляху нас добряче загальмував. хоч ми й вийшли з самого рінку, до грунтової дороги ми дійшли вже під вечір. до найближчого села кілометрів 20, щоправда напівдорозі на карті позначений готель, і була невелика надія, що в ньому хтось є, і там можна буде поживитися свіжою гарячою їжею, що особливо обнадіювало, оскільки в рюкзаку залишились тільки 2 консерви і шматок хліба. тож ми зібрали всі сили на останній того дня перехід і, хоч ноги добряче втомились після важкого затяжного спуску, вже з ліхтариками вночі дійшли до готелю.

Изображение

Изображение
і от заходимо ми в середину, знаходимо бар, тільки я намагаюсь пояснити бармену-власнику, що нам від нього потрібно, як двері відчиняються, всередину заходить четвірка (2 чол і 2 жін), галасливо цілуються й обіймаються з барменом і, підморгуючи нам, виймають на стіл добрячі бутлі з прозорою і темно-червоною рідинами. виявилось, що сьогодні субота, і друзі власника приїхали провідати його на вихідні
добряче причастившись домашніми вином і 65-градусною ракією і смачнюче повечерявши ми врешті пішли спати ситими й задоволеними. на наступний день вечірка продовжилась, аж поки ці добрі люди не відвезли нас в Санданскі до самого готелю. за що їм величезне спасибі!

до речі в останній день походу небо затягнули перисті хмари – вірна ознака зміни погоди. і вже через день похолодало і вшкварив дощ…


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3820
Откуда: Львів, Долина



СообщениеПт ноя 18, 2011 23:03 


Просто БОМБА!!! Пишіть ще. Класний текст і суперові фото. Ехх Болгарія...ностальджі...


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеВс ноя 20, 2011 18:17 


Ymka писал(а):Просто БОМБА!!! Пишіть ще. Класний текст і суперові фото. Ехх Болгарія...ностальджі...

от дякую за добрі слова. а то ніхто не коментить - я вже думав, нікому не сподобалось :)


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3820
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВс ноя 20, 2011 20:19 


Певно всі чекають завершення звіту, а потім позитивні коменти попруть... Реально класні фото і цікавий опис, все прочитав на одному диханні... так що пишіть.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеПн ноя 21, 2011 18:29 


хеххе! дяки!
ну закінчення звіту намічається не скоро. довготерміновий проект ;)
але по ходу діла буду дописувати. поки ж відмокаєм на Середземному морі)


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 14.11.2008
Посты: 357
Откуда: Хмельницький



СообщениеПн ноя 21, 2011 21:36 


Дуже гарно.. І похід і розповідь і природа, після прочитаного все одно що сам побував в горах. Особливо приємно відчувати як було здорово зустрічати світанки в таких місцях !!!!


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеВс ноя 27, 2011 10:46 


поки відмокаємо на Середземному морі, нарешті поклеяв панорами Піріна

кому цікаво отут: http://www.in-love-travel.com/?p=791


Зарегистрирован: 10.02.2009
Посты: 138
Откуда: Львов



СообщениеПн ноя 28, 2011 21:32 


burlakko писал(а):от дякую за добрі слова. а то ніхто не коментить - я вже думав, нікому не сподобалось :)


Не, путешествие супер, фото очень понравились. Пишите еще.
Сам в конце лета был в Балканах, но у вас интереснее выглядит.Ждемс продолжение!


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 29.04.2010
Посты: 101
Откуда: Коломия - Львів - Київ



СообщениеВт ноя 29, 2011 18:31 


дяки! продолжение грядет :)
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  1, 2, 3, 4, 5, ВСЕ

Быстрый ответ
Имя пользователя:
Заголовок:
Сообщение:

Смайлики
|#smile805| |#smile807| |#smile806| |#smile24| |#smile706| |#smile709| |#smile710| |#smile714| |#smile715| |#smile718| |#smile722| |#smile725| |#smile726| |#smile728| |#smile729| |#smile735| |#smile737| |#smile739| |#smile748| |#smile766| |#smile746| |#smile749| |#smile772| |#smile773| |#smile615| |#smile614| |#smile612| |#smile606| |#smile603| |#smile602| |#smile792| |#smile785| |#smile784| |#smile780| |#smile778| |#smile701| |#smile703| |#smile716| |#smile740| |#smile752| |#smile757| |#smile761| |#smile764| |#smile765| |#smile770|
Ещё смайлики…
Добавить изображения
Advanced BBCode Box 3: Страница помощи   Жирный текст Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст Верхний индекс Нижний индекс Горизонтальная линия Выравнивание по левому краю Выравнивание по центру Выравнивание по правому краю Маркированный список Нумерованный список Элемент списка
Код Цитата Спойлер Скрытие от гостей Вставить текст не касающийся темы (оффтоп) Ссылка на Web адрес Вставить Email адрес Вставка в сообщение ссылки на IMG изображение Вставить иконку Вставить слово поиска Вставить ссылку на BBvideo видео ABBC3_YOUTUBE_OLD Вставить Видео с Youtube
Цвет шрифта
Вопрос
Двадцать семь минус девять = ? (введите ответ цифрами):
Этот вопрос предназначен для предотвращения автоматической отправки форм спам-ботами.
   

 Похожие темы   Ответы   Просмотры   Последнее сообщение 
Балкани. Де можна розставляти палатки?
ziggy » Вс май 01, 2016 21:05

в форуме Балканы - туризм и горный туризм. Хорватия, Черногория, Сербия и др.страны

10

1292

Вт май 30, 2017 20:27

Вадим318 Перейти к последнему сообщению



Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей


Вы можете начинать темы
Вы можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  

По любым общим вопросам работы сайта и форума пишите: info@eurotourist.club
Коммерческие вопросы (размещение рекламы, предложение услуг): reklama@eurotourist.club








При перепечатке или использовании любых материалов с сайта, гиперссылка на http://eurotourist.club обязательна

  Copyright © 1998-2018 Eurotourist