Помощь | Правила | Поиск
Регистрация | Вход
Переключиться в мобильный режим



Начать новую тему Ответить на тему    

Модераторы: Екатерина, Жанна

1, 2, ВСЕ
Автор Сообщение


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеСб июл 30, 2011 18:30 


За вікном дощ, в Гори їхати нема чого, дома нудно,
нічого кращого як перегляд фото не придумав. І згадав,
що рівно три роки назад в такий час мандрував по Болгарії.
Отже пару букв про ту авантюру. Фоток, на жаль, асортимент
не повний, бо частина попропадала з компа коли накрився вінт :twisted:, але дещо залишилось.
Отож по-порядку. Спочатку, десь так аід Новий Рік, був
дзвінок від мого друга Андрія - де буду відпочивати влітку.
Точної відповіді не дав, бо планував або знову Румунію як
торік (див сусідній пост), або Кавказ, або Урал (але для Уралу
певно прийшлось би звільнятись з роботи, бо в 2 тижні з дорогою
там тяжко вкластись). Андрій запропонував з"їздити в Болгарію
на концерт улюбленої групи METALLICA в Софію, яка там мала виступати.
Після такої інформації питання куди їхати вже не стояло - дзвінок
до Яреми - ще одного вар"ята, який завжди підтримує мене
в моїх авантюрах, його згода, 50 єнотів за квиток (цим зайнявся

Андрій, в нього в Болгарії були знайомі), пару місяців - і ось вони,
омріяні квиточки на концерт мрії дитинства.
Звичайно, просто їхати на концерт в наші плани не вхлдило.
Промоніторивши простори нету, вирішили їхати в гори Ріла -
хребет в центрі Болгарії в найвищою вершиною Мусала 2925 мнрм.
Питаннями віз зайнявся Ярема, причому досить успішно -
пару євриків і все, нас чекає виїзд з Івано-Франківська з прибуттям
до Варни. Андрій же (той що діставав квитки) з своєю дівчиною вирішує
матраснічати на морі.
Отже вирішуємо їхати таким чином - ми з Яремою до Варни, потім
зразу в Гори, Андрій же з Гальою вирушають на день-два пізніше.
Зустрічаємось в Софії і вйо на концерт, а там додому.
Стратегічний план такий - день на морі, потім 5 днів в Горах,
далі концерт, потім знову море дня на 2 і автобус забирає
нас до Франківська
Ну холєра всьо, нарешті їду.
Вирішую всі робочі питання, заява на відпустку підписана, виїзд
післязавтра, рюкзак зібраний - нічого не віщує біди.
І раптом дзвінок Яреми - Діма у нас проблеми.
Ну думаю все, щось з візами. Куда там, Ярему не пускають
з роботи. Звільнятись він також не хоче, бо нормально платятью
Ну що ж тут поробиш, мушу їхати сам. Завжди мріяв про
сольник (не ПВД), але щоб в іншій країні...Новина трохи
мене вибила з колії. Шукаю легкий намет, спальник (дістав
Ханнах Лайтер і Дойтер дрімлайт) купляю їжі в 2 рази менше.
День перед виїздом збираємось в друзів. Я вже на
Ярему так не злюсь (в усякому разі його смерті не бажаю),
випиваємо трохи більше пива ніж завжди. Ярема
каже, що може так вигоріти, що він через тиждень до мене
приїде на машині, але то все вилами по воді писано.
Ну все, п"ятниця, 10:00 ранку, автобус подано, сідаю і їду.
Вдома, ясне діло, нічого не казав, нехай батьки думають
що ми їдемо вдвох, навіщо їм зайві турботи про мене.
Автобус більш-менш нормальний, з кондиціонером,
тільки місце мені дісталось ззаду, трясло і спати було
зовсім незручно, хоча я й не дуже вибагливий до комфорту.
Пасажири і водій дуже мені дивуються, перший раз
бачать людину яка їде в Болгарію з величезним рюкзаком
і НЕ НА МОРЕ. Ну а я дивуюсь тому, як можна 2 тижні відпустки
витрачати на щоденне відвідування "лєжбіща морскіх котіков", що гордо зветься курвортом і називати то все діло відпочинком :D
Їдемо повільно, це трохи денервує. В Коломиї обідаємо.
Кордон в Порубному проходимо досить швидко, видно все
схвачено, довго не маринують. Десь в Румунії стаємо поїсти
в цивільній кафешці на заправці. Згадуючи попередню
поїздку до Румунії, купую пиво Timisoreane 1717 - як і торік
непогане.
Уривками пробую спати - вдається. Десь під ранок приїздимо
в Вама Вехе - кордон. Так само переходим без проблем.
В Варні сходжу десь в 7:00 зранку. Добряче помнутий після
ночі в автобусі. Висновок - автобус - зло :twisted:
Варна сподобалась зразу, фоткаю гарний собор

Изображение
Міняю в банку гроші - порядок, треба щось робити.
Питаюсь про дорогу на гару (вокзал), слава Богу
мовна проблема відсутня - російська рулить, англійська також
(більше серед молоді, російською вони володібть слабо), з усіма
старше 30 - тільки російська.
На вокзалі здаю рюкзак в камеру зберігання. купую квиток
на Софію на вечірній автобус (вирішую. що довше ніж день
на морі мені самому робити нічого). Купив болгарську сімку
подзвонив додому, сказав, що дзвонитиму через день.
По навігатору шукаю шлях до моря. Йду по якихось фавелах
попри русло річечки в напряму моря. По дорозі підходить якийсь
п"яний в дим хлоп, щось хоче від мене, посилається прямим текстом,
відв"язується - кул, російська і тут рулить :D
До речі, в руслі річечки немеряно сміття, вирішую, що в такому морі
купатись не варто, і дуже вчасно бачу маленький вокзал, з якого
ходять маршрутки по Побережжю. Мені це підходить, вирішую їхати
в Обзор - пів години і я там. Цивільне маленьке містечко, гарні
будиночки, чистенький пляж, чисте море, бігають
гарні дівчатка з голими цицьками :oops: Спочатку біжу їсти -
шлунок вже грає маршу, заходжу в найближче кафе, є
російськомовне меню, ціни прийнятні. За 10 лев (7 баксів)
їм величезну порцію салату, картоплю, якийсь кусень мяса
і пиво. Круто блін, зразу собі уявляю скільки б коштував такий набір
десь в Криму. Порівняння явно не на користь Криму.
Поївши йду пробувати море. Шукаю місце де менше народу
(боюсь ворюг, все цінне в себе, ото б був ДжекПот для когось -
гроші, паспорт, фотік, навігатор, кредитка) - такого місця нема,
приходиться надіятись на фарт. Плюю на безпеку, роздіваюсь і лізу
в море. Вода тепленька, чиста, купаюсь досить довго. Потім засмагаю,
знов купаюсь,
Десь годині в 4 вирішую їхати в Варну, треба купити карту, тай на
автобус в 23:00 бажано не запізнюватись.
В Варні купив добру карту Ріли, мапу Болгарії, гуляю по набережній.
Изображение
Фоткаю собор вечером

Изображение

Изображение
На набережній гарно, купа пристойних кафешок, в одну з
них заходжу, зразу ж приємно шокований цінами.
Меню на болгарській, замовляю салат (порція 400 грам :lol: )
і щось м"ясне навмання, по меню тяжко зрозуміти, офіціантка
зрозумілими мені мовами говорить слабо, надіюсь на фарт.
Приносять овочево-м"ясний шашлик, пристойна порція, дуже
смачно, випиваю 2 пива. До реч,і погане пиво в Болгаріїї
мені не попадалось. Все обійшлось доларів в 10 :D Прикидую,
в що б винеслась подібна трапеза на набережній Ялти, знову
порівняння не на користь Криму.
Ще трохи гуляю по Варні і йду на вокзал. Ще одна нічка
в автобусі і мене чекають Гори :D
------------------------------------


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 23.12.2009
Посты: 82
Откуда: Львів



СообщениеСр авг 03, 2011 16:57 


Привіт земляче. Продовжуй!
Зараз якраз пишу про нашу подорож Піріном в червні. Незабаром викладу.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеЧт авг 04, 2011 00:11 


Далі буде...наразі не маю часу писати, але обов"язково завершу.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеПн авг 08, 2011 16:38 


Продовження.
Гружусь в автобус, мене чекає шлях до Софії. Автобус
дуже кльовий і комфортабельний, але незважаючи на
насичений день і безсонну попередню ніч, спати не можу.
Нічка видалась досить жестякова, в Софії зранку почував
себе так, наче танком переїхало.
6:00, я на автогарі (автовокзалі) в Софії. Міцна кава трохи
ставить мене на ноги. Далі мені треба в Боровєц - лижний
курорт Болгарії. По навігатору відстань до автогари, з якої
ходять туди маршрутки десь коло 5 км, вирішую ловити
якийсь транспорт. На зупинці до мене зразу ж підійшов
старший солідний пан і спитав звідки я. Коли почув, що з
України, дуже зрадів, розказав, що коли служив в армії, то
бував в Україні в Коломиї. Отже майже земляк. Щоправда,
в Україні бував в нехорошій місії - в складі контингенту, що
вилітав у Прагу влітку 1968р під час Празької весни. Але що
тут поробиш, армія є армія, мусів виконувати наказ. Поки
чекали на маршрутку розказав про країну, про людей, про
негатив від вступу до Євросоюзу. Взагалі цікава людина. Посадив
мене на потрібний тролейбус, сказав водію, де мені зупинити.
Взагалі, всі болгари дуже поважають українців. Всі хто чув, що
з України, радо допомагають, розпитують, кажуть, що українці
і болгари – брати. Мене таке ставлення радує.
Стартую з Боровця. Це - гірськолижний курорт. Тут купую
квиток на канатку, яка жваво несе мене на 2300. Народу - тьма,
нагадує вихідний день на Говерлі. В принципі, якраз вихідний і є,
і гора - місцева Говерла. Йдеться досить непогано, на диво легко
після двох ночей в автобусі. В одному місці стаю щось перекусити.
Починаються вражаючі краєвиди:

Изображение

Изображение

Изображение
Видираюсь ще вище, шлях марковано, причому досить цікаво -
є стовпчики "Летен путь" і "Зимен путь" гребнями. На кожному
стовпчику азимут і відстань до двох інших стовпчиків. Подекуди
написи проти засмічення Гір - напевно там також є така проблема,
хоча візуально сміття майже немає.
Місцями шлях веде повз озера:

Изображение

Изображение

Изображение
Майже всі туристи без рюкзаків, або з маленькими наплічниками -
бігають від притулку до притулку. Тішусь тим, що хоча в мене й
важкий рюкзак, але впевнено всіх обганяю на стежці :D .
Ще пару метрів - і я на Мусалі:

Изображение

Изображение
На вершині знаходиться метеостанція, купую там
пляшку пива і відмічаю свій рекорд по висоті. Пиво смакує
дуже добре. На вершині гарно, я тут сиджу майже годину.
Дзвоню до батьків, дзвоню Яремі, щоб йому було завидно,
питаю, чи зможе приїхати до мене, каже, що є ймовірність,
але мала :( , буде знати десь за два дні.
Після цього йду вздовж Рільського хребта маркованим маршрутом.
Маю в планах йти на Мальовіцу і на Рільський монастир. Скидаю
десь 200 метрів по висоті і стаю пообідати. Варю на плитці щось
перекусити, обідаю і йду далі. Але йти щось не дуже
хочеться. Маю непереборне бажання впасти просто тут,
розкласти намет і завалитись спати. Списую все на втому
від переїздів, але скоріш за все крім втоми мене ловить
горняшка - спочатку повен сил і енергії вилітаю на гору,
потім починає ковбасити і тупо нічого не хочеться робити.
Плюс різкий набір висоти - вечір на рівні моря, ранок на
1000 мнрм, обід - 2925.
Скаженим зусиллям волі заставляю себе йти далі - тяжко,
засинаю на ходу. Бачу внизу два озерця, от там би
заночувати, ще й поплавати можна:

Изображение
Але туди добратись моїх сил явно не вистачить, щей
треба сильно скидати висоту (десь метрів 400 по вертикалі).
Тому просто сходжу з маркованої стежки вліво, скидую пару
метрів по висоті і виходжу на маленьку полянку з корчиками
жерепу, потічком в який навіть можна залізти і помитись і
чудовим місцем під намет. (фото на жаль не збереглось :cry: )
Швидко розкладаю намет, кидаю рюк під голову і прямо таки
провалююсь в сон, хоча час ще ранній (5 година вечора).
Три години сну реально поставили мене на ноги. Вилажу з
намету, приймаю ванну в потічку (який кайф!!!), варю кукурудзяну
кашу зі шкварками на вечерю. Вечеряю, п"ю кілька кружок чаю.
Робити реально нема що, спати також дуже не хочеться, але десь
зразу після заходу сонця залажу в намет і пробую заснути. Спати
не спиться взагалі, трохи незвично і моторошно самому. Для
хоробрості випиваю ковток "Прикарпатського бальзаму" попускає,
жалкую, що спиртного у мене тільки 200 грам :D
Виспався я непогано, варю сніданок і йду далі. Моя тактична ціль -
г Малий Близняк, по навігатору до її вершини по висоті - 250 м, по
відстані - 350 м :D . Деруся в лоб, йдеться добре. На вершині зустрічаю
коней, що пасутья. Блін, в Румунії вівці бігають на 2500, а тут коні майже на 2800. Оце звірюки дають!!!
Далі йду по хребту. Людей немає, йдеться добре. Десь в годині
3-4 сідаю обідати прямо на стежці. Проходить група болгар, говорять
російською, чомусь подумали що я чех або поляк,
дуже здивувались, як взнали що я з України. Знову почув фразу, що
болгари і українці брати. Кажуть що я відчайдух і молодець :oops: ,
що приїхав в Болгарію не на море, а ходжу сам з наметом по їхніх
Горах.
Йду далі. Помічаю, що збираються якісь не дуже хороші хмари,
тільки думаю, хоч би не було грози, як чую далекий гуркіт грому.
Блін, грози мені тільки зараз бракує. Хоча я не боягуз, але
згадуючи минулорічну Румунію моє серце аж стискається і по
спині пробігають мурашки. Маю якесь нехороше передчуття.
Скидаю висоту до 2600, ставлю намет на березі озера Канарото.
Хмари нічого доброго не віщують, але вроді не гримить, тихо.
Місце вроді вибрав непогане, сів повечеряв, випив ковток
бальзаму, попив чаю, але на душі всерівно якось неспокійно.
Передчуття мене не обмануло. Десь годинці в 1-й ночі починає
гриміти, і то так що душа тікає в п"ятки. Не знаходжу іншого виходу
як палко молитися. Самому реально страшно, тим більше, що чути як
гаратає десь поряд в скелі. Боюсь думати, що твориться на гребені.
Викидаю з намету все залізо, заспокоюю себе, що місце вибрав
непогане, але чи знає гроза про це :D ? Десь під ранок все вщухає,
засинаю.
Через безсонну ніч встав досить пізно. Погода не дуже - туман,
вітер, хмари якісь такі як на циклон. Спасибі на тому, що не гримить
і дощ не паде. Збираю рюкзак і видираюсь на хребет.
На хребті зустрів подружню пару болгар. Жінка трохи володіє
російською. Спілкуємось, також дивуються який я вар"ят. Питаюсь
в них про прогноз погоди - на жаль він зовсім невтішний :( , дощі і
грози.
Реально не знаю, що робити. Стою на перевалі - направо шлях
на Мальовіцу, прямо - шлях в долину Рільської ріки і до однойменного
монастиря. Дуже хочу ще походити по Горах, але там круті гребені,
в дощ йти небезпечно, ще одну нічку в грозу також не хочеться
сидіти, тому скриплячи зубами йду в долину.
Далі буде...


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВт авг 09, 2011 15:45 


Продовження.
Як виявилось, я прийняв правильне рішення.
Злазячи з перевалу, чую як наверху знову починається.
армагеддон - гримить так, що вуха закладає. Але то
мені вже не страшно - висоту скинув. Паде досить сильний
дощ, вдягаю дощовик і впевнено ломлюсь вниз.
Йду по дорозі, дощ не вщухає, то трохи денервує.
Діло йде до вечора, доходжу до якогось готелю, ціна
прийнятна, мене аж затрясло від думки про гарячий душ,
але є одне але - тут немає покриття, а телефон стаціонарний
не має виходу на закордон. А мені конче треба подзвонити -
сеанс зв"язку з домом. та й ще є примарна надія на Ярему.
Думаю, що робити далі - в Гори в дощі ходити не добре,
до концерту Металліки, ще є час, треба десь дітись. Та дідько
з ним, паритись нема чого, падаю до монастиря, а там як
Бог дасть
На рецепції готелю кажуть, що зв"язок є за 5 км вниз по
дорозі, а там вже рукою подати до Рільського монастиря.
Випиваю пиво на рецепції - і далі в дощ. А він через пів години
вщух, виглянуло сонце, стало видно навколишні Гори:

Изображение

Изображение
Файно, життя налагоджується, ще й вечером приходиь СМС
від Яреми - "виїжджаю з Франківська вечером, спускайся
до Рільського монастиря або на хижину Мальовіца, чекай на мене".
УРААААА такого я собі навіть не уявляв. Вже вдвох буде веселіше,
та й додому будемо вертатись не автобусом, а з комфортом на автомобілі.
Ставлю бівак на березі Рільської ріки, трохи в гущавині,
щоб не сильно було видно з дороги. З задоволенням
миюсь в річці. Дивно, але вода в ріці після дощів чиста,
як сльоза. Готую вечерю, лягаю спати. Нічка обіцяє
бути спокійною.
Але не так сталось як гадалось. Поспавши пару
годин чую гуркіт грому. Мене це не напрягає, бо я вроді
в безпеці, але лазерне шоу чудове. В наметі видно як
вдень. Спокійно відключаюсь, та не надовго - намет
трясе від сильного вітру, чую страшний гуркіт, аж
затряслась земля. Не роздуплившись, голий і босий
вилітаю надвір - курва, велика смерека десь в 30см
діаметром лежить за метр від палатки. Ще не повністю
адекватно думаючи що роблю, сідаю під дерево і
сиджу, в намет лізти страшно. Але холодний дощ і
вітер скоро мене приводить до тями. можу мислити тверезо -
снаряд двічі в одну воронку не попадає, ймовірність, що
впаде ще одне дерево мізерна, та й вітер вже ослаб. Лізу
в намет і вже сплю до ранку
,


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВт авг 09, 2011 16:44 


Зранку погодка шепче, готую сніданок, сушу
шмотки, збираю рюк і вйо на Рільський монастир
До нього доходжу за годину. По дорозі купа гілок, повалених
дерев, видно, ураган був непоганий.
Тут вже є стійке покриття, набираю Ярему,
він вже в Болгарії, перетнув кордон в Русе
і на всіх парах мчить до мене. Я довольний як слон :lol: .
Домовляємось зустрітись в містечку з цікавою назвою
Дупніца :D десь вечером на вокзалі.
Монастир мене вразив. Там реально класно. Фоткаю,
відвідую музей, купую сувеніри.
Пару фото:

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
Погулявши по монастирю, їду на автобусі в Дупніцу.
Там на вокзалі в камері зберігання залишаю рюк і
гуляю по Дупніці. Містечко непогане, але маленьке,
сильно гуляти там ніде, вбиваю час в піцерії. п"ю пиво,
сиджу на вокзалі.
Ярема пригнав у 8-й вечора, змучений як чорт, але
довольний. Моїй радості взагалі нема меж. Йдемо в кафе
вечеряти, купуємо в супермаркеті чвертку ракії - болгарскої
горілки, щоб відмітити нашу зустріч.
Думаємо, як нам найбільш ефективно використати час, що
залишився. Ярема хоче і на монастир подивитись і на
Мусалу злазити. Ну що ж, так і робимо.
Тим же вечером їдемо за Рільський монастир, доки дозволяє
дорога, вже глупою ніччю розкладаємо намет в чудовому місці.
Дегустуємо ракію - самогонка, самогонкою, тільки з
персиків. Завалюємось спати.
Пару фоток зранку:

Изображение

Изображение
:D :D :D :D :D :D то не реклама, а пиво, яке Ярема
привіз як компенсацію за моральні збитки, що він не поїхав зразу

Изображение
Далі - Рільський монастир. Мені вже не так цікаво, тому сказати
нічого. Після огляду монастиря вертаємось в Дупніцу.
Там нам треба заправитись, бачимо зліва по трасі заправку
Лукойла, хочемо туди, але там автобан і розвернутись не так просто.
Точніше взагалі неможливо, мусимо їхати в протилежному напрямку.
Блін розвернулись аж в Благоєвграді, на протязі 15 км на трасі ні
одного місця для розвороту. Печемо в Боровєц, хочемо встигнути
на канатку на Мусалу. Чим вище їдемо в Гори, тим гірша робиться
погода. Приїздимо за 10 хв до останньої канатки, яка прудко
мчить нас на гору. Виходимо. Погодка - жесть. Пролітає сніг!!!.
Блін, куди ми попали, це ж кінець липня в сонячній Болгарії,
правда висота майже під 3000. Десь далеко гримить грім.
Трохи згодом погода кращає. Добігаємо до озера Леденото, там
тур притулок. Ярема трохи здихає (що на нього взагалі не схоже),
я ж почуваю себе молодим оленем - акліматизація блін :D . На
притулку щось перекушуємо і валимо наверх. Мусала не така привітна
як минулого разу:

Изображение

Изображение

Изображение
З метеостанції виходить дядько і запрошує нас погрітись.
Тут залишаємось на ніч, ціна питання - 10 лева з брата (по 40 грн):

Изображение
Синоптик пригощає нас якимось цікавим пійлом типу гарячого
вина, а на смак наче досить міцне гаряче вино. Ми ж пригощаємо
його Микулинецьким :D . На метеостанції все цивільно, є кімнатка.
нари для туристів, в начальника - комп, гаряча вода, холодильник.
Після цього живодайного трунку стає весело, шліфуємось
пивом і завалюємось спати - хочемо зустріти схід сонця.
До речі, пиво відкривали як шампанське - воно ж розлито на
рівні моря, а на 3000 був такий напір, що майже півпляшки
вилилось :cry:.
Зранку було дуже холодно, на траві іній, погода непогана.
Далі буде...


Зарегистрирован: 03.05.2011
Посты: 149
Откуда: Украина



СообщениеВт авг 09, 2011 18:03 


Шановний Ymka,
я завше не читаю довгі нудні звіти з купою одноманітних світлин. Але ви пишете з таким гумором і такою такою гарною мовою з таким милим мені західним акцентом, що я не помітила як дочитала увесь ваш звіт. Вам би книжки писати.
І ось що цікаво. Я от мандрувала три роки тому по Буковині і вчасно не обдискрайбила свої мандри. І тепер вже ліньки і згадувати ті деталі. А ви три роки тому їздили - і описуєте так неначе то було вчора. :P
_________________
По натуре я бродяга, однако путешествую не для того, чтобы любоваться внушительными монументами, вызы­вающими у меня, без всякого преувеличения, самую на­стоящую скуку, или красивыми пейзажами, от которых быстро устают глаза...
Последний раз редактировалось Гостья из будущего Вт авг 09, 2011 19:01, всего редактировалось 1 раз.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 08.04.2011
Посты: 315
Откуда: Чернівці



СообщениеВт авг 09, 2011 18:20 


Щось я якось про гірську Болгарію і не думав... Хоча донедавна і про гори в Туреччині теж не думав. А тепер неодмінно хочу туди попасти. Ну а потім напевно Болгарія. Ymka, пиши й надалі. Читати цікаво. Та й інформації багато корисної. Ну і буду чекати твого звіту по Туречччині, якщо тобі звичайно вдастья цього року туди потрапити.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВт авг 09, 2011 22:01 


Дякую за відгуки. Допишу обов"язково.
Ну а на пам"ять ніколи не скаржився, сам в
шоці, що всі деталі так добре пам"ятаю.
А щодо тої писанини, то все від того, що певно
якусь музу зловив, коли в суботу вдома не мав
що робити, а далі вже пішло по накатаній.
В Туреччину їду однозначно, квитки і страхівка вже
є, хіба якийсь, не дай Бог форс-мажор. Але навряд
чи там буде якись цікавий звіт, все ж їду матраснічати
з маленькою краплиною авантюри.
До речі, всі роблять ВЕЛИКІ КРУГЛІ ОЧІ як то їхати
до турків не в готель і не туром. Але я думаю, так
буде більш пізнавально і дешевше.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 12.09.2010
Посты: 155
Откуда: Івано-Франківськ



СообщениеВт авг 09, 2011 22:46 


Ну тут я відчуваю почерк майстра. Мені памятається розповідь про Румунські Карпати, а тут і Болгарські на підході. Класно написано - читається легко і приємно, тож як наслідок - обов'язково відвідаю ті Карпати реально, а поки вдячний за віртуальну подорож. "Прикарпатський Бальзам" то справді сила, так само як "Микулинецьке" :wink:


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеВт авг 09, 2011 23:41 


ПродовженнЯ
Світанок на Мусалі

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
Дуже морозно, але гарно. Довго на вершині не сидимо,
п"ємо чай, дякуємо гостинному господарю і йдемо вниз.
Біля гарного озерця влаштовуємо сніданок

Изображение

Изображение
Поки світило сонце, мали ідею тут скупатись, але перша ж
хмарка викорінює цю ідею з наших мізків - робиться дуже
холодно. Тому просто йдемо далі.
На спуску зустрічаємо цікаву скелю:

Изображение
Нагадує лице в профіль.
Доходимо до канатки і вона скоренько мчить нас донизу,
до нашого авта.
В Боровці їмо якогось хотдога і вйо на Софію.
Сьогодні у нас знаменитий день - концерт Металліки і
зустріч з друзями Андрієм і Галею.
По дорозі чудові краєвиди

Изображение

Изображение

Изображение
Дороги класні, без ям, Гори - порослі лісом, таке враження,
що його тут взагалі не рубають, бо ні зрубів, ні лісовозів ніде
не видно.
Полегки докочуємось до Софії. Їдемо по об"здній, бачимо
"дівчаток легкої поведінки" :lol: . Таке враження, що вони
в уніформі і на державній службі - всі в білих спідничках і топах :D
В Софії пробки, важко орієнтуватись, але друг джіпіес
виводить нас до стадіону "Васіл Лєвскі". Місця для парковки
ясне діло немає, тому лишаємо машину за пару кварталів
звідти і йдемо зустрічати друзів.
Ми швидко найшлися і пішли гуляти по Софії, до концерту
ще було години дві. Місто непогане, чистеньке, за допомогою
місцевої молоді знаходимо гарну недорогу кафешку в центрі.
Цінами і порціями їжі вкотре шокований в хорошому
розумінні цього слова - на 4 повноцінна вечеря з м"ясним
з салатом та пивом-водичкою з чайовими виносить десь
200 грн (40 баксів по тим грошам). Прикидуємо, чи змогли
б ми на ті гроші нормально поїсти в Києві. Хіба що в якомусь
макдональдсі або "Пузатій Хаті".


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеСр авг 10, 2011 00:32 


Культурна частина нашої мандрівки.
Отже, повечерявши, йдемо до стадіону. Народу
немєряно (ну ще б, як не як METALLICA). Ломимось
всередину, проходимо кілька ліній охорони, толпа
трохи напрягає, але врешті-решт займаємо наші місця
і чекаємо. Спочатку грають якісь лохи їх ніхто навіть
не слухає. А потім...Словами це не передати - будь-який
рокер мене зрозуміє. Відіграли на славу. Я вже навіть
не уявляв, що я коли-небудь попаду на таке дійство, наживо
почую Nothing else matters, One, Fade to Black та інші хіти, які
знав напам"ять ще з часів патлатої рокерсько-розгільдяйської
юності.
Пару фото:

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
Концерт закінчився десь під північ. З стадіону ледве
вибрались, потім ще їхали по пробках по Софії, шукали
дорогу на вокзал щоб посадити Андрія з Галею на автобус
до узбережжя. На останній автобус встигли, посадили,
нас же чекав шлях на Румунію.
Потім блуданули і замість на північ поїхали на Сараєво :D.
Нарешті вибираємось з Софії, від"їжджаємо на 20 км від міста
і на першому ж з"їзді з дороги паркуємось, розкладаємо намет
і завалюємось спати. Ще один насичений враженнями день закінчився.
Зранку в 7:00 - підйом, лигаємо чай і вперед. Болгарію
проскакуємо досить швидко, в обід ми вже в Русе, на кордоні з
Румунією. Тут обідаємо на останні болгарські гроші, затарюємось
в маркеті (купив 5 літрів різного болгарського пива, ракію, вино,
якусь їжу в дорогу) - і на кордон.
Кордон проходимо досить швидко - болгари ставлять штамп
і все, менше 5 хвилин. Проїздимо Дунай по мосту, їдемо вже
в Румунії, трохи нервуємось, що нема румунської митниці - вже
проїхали більше км від Дунаю, а їх нема, виїздний штамп є
а в"їздного нема. Але за пару метрів бачимо митницю. Тут
також проблем нема, тільки трохи чекаємо, поки митник
кудись дзвонив і щось шукав по компу. видно було його трохи
збентежило, що в нас різні дати в"їзду в країну, виїзд у мене в
Вама-Вехе, а в Яреми в Джурджу також в різні дні, а вертаємось
разом.
В Румунії зразу ж печемо в сторону Бухаресту. Його минаємо
по окружній - до речі, до болю нагадує набережну Стефаника
в Франківську - ями, пробки. Ну ще б, об"їздна столиці - і дві
полоси - брєд повний.
Далі тримаємо шлях на Трансільванію. Збулась наша минулорічна
мрія - покататись на машині по Трансфагараському шосе. По мірі
підйому в Гори погода потроху скурвлюється. Пару фото з дороги:

Изображение
Тут купуємо свіжу бринзу:

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
По дорозі раз за разом трапляються водоспади, сніжники,
брили льоду, вівці та пастухи

Изображение
Минаємо тунель, тут найвища точка, на якій була Яремина
"дев"ятка"

Изображение
Після тунелю їзда стає екстремальною - суцільне молоко,
але без пригод заїжджаємо в Ціртішоару - містечко, в якому
ми торік завершили нашу мандрівку Фагарашом. З якою
ностальгією ми зайшли в той самий магазинчик, в якому
закуплялись торік. Знову купили здоровенний смачнючий
румунський хліб, що печеться з додаванням картоплі,
різних овочів, салямі.
По дорозі надибали щось на рахунок кемпінгу, але
безкоштовне - поляна де всі стоять з наметами і автами
на березі річки. Тут і ночуємо. Покупались в річці - то
треба було бачити як на нас дивились румуни - холодно,
вітер, паде дощ, а два вар"яти залізли в воду, яка до-речі
зовсім чистенька, хоч паде дощ. Потім нас чекала
смачна бринза з салямі, хліб, овочі, пляшка болгарського вина
та румунське пиво. Життя налагоджується!!! Завалюємось спати.
Далі буде....


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3768
Откуда: Львів, Долина



СообщениеЧт авг 11, 2011 15:16 


Наступний ранок подарував нам чудову сонячну
погоду і класну видимість

Изображение
Сьогодні ми кажемо папа Горам і Румунії. але хочемо ще
покататись по Трансільванії.
Скоренько снідаємо і тримаємо шлях на Сігішоару - нас
цікавить це містечко як Батьківщина Влада Цепеша - Дракули.
Взагалі Трансільванії сильно відрізняється від звичної
нам Румунії в кращу сторону. Всюди чистенькі вулиці,
майже немає циганів, всюди написи по німецьки і по
угорськи, купа старовинних замків.
По часу бачимо, що в нас тільки Сігішоара, більше нікуди
не встигаємо - ні в Бран, ні в Брашов.
Сігішоара дуже сподобалась. Невелике містечко
серед горбистої рівнини, ще й внесене в спадщину Юнеско.
Пару фото

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение
Як і кожне поважаюче себе румунське місто, Сігішоара
має в центрі пам"ятник з вовчицею і малими Ромулом і Ремом:

Изображение
В центрі знаходимо банк, міняємо 20 євро, щоб було защо їсти і купити сувеніри. В банку троха понервувались - симпатична
касирша щось дуже довго провіряла куп"юру,
дивилась на наші мармизи і на паспорта,
а в кінці ще й зняла копію мого паспорта.
Почував себе якимось злочинцем або неблагополучною
особою, якій роблять послугу, міняючи гроші.
Цікаво, а якби міняв 1000 - викликали б поліцію?
Чи то наші писки після кількох днів в Горах такі,
що вимагають до себе пильної уваги.
Щоправда ці недостатки були компенсовані
спогляданням шикарного декольте касирші з
4-м розміром грудей :D
В Сігішоарі попали на фестиваль середньовічної культури.
Було цікаво, купа народу з різних країн світу грали різні ансамблі, бігали лицарі, скрізь грає середньовічна музика

Изображение
Сфотографувались і коло пам"ятника славетному
кровопивці Дракулі, бачили будинок, де він народився

Изображение

Изображение
Пообідали в кафешці, зжерли по піці і випили по
пивусоку. Вийшло бюджетно, ще й на магнітики
залишились гроші.
Вилізли на горбик, з якого чудова панорама Сігішоари:

Изображение

Изображение
На жаль нам вже потрібно їхати, а то побули б тут ще.
Тільки виїхали, як почався дощик. По мірі наближення
до Карпат дощ падав все силдьніше й сильніше. Вже в Україні
ми взнали про велику повінь, яка була тоді, коли ми мандрували.
Дорога ставала все гірша й гірша. Блін, треба
було їхати через Ватра-Дорну а не напряму через перевали.
Місцями дорога нагадувала "хайвей" з Перегінська в Осмолоду.
А в одному місці вода в річці піднялась настільки, що права частина
дороги осипалась в річку, ми ж проскочили то місце по зустрічній.
Якби ми їхали на 20 хв пізніше - точно не проїхали б.
Після Сучави дощ помаленьку вщухає.
Румунську митницю проходимо швидко і без проблем.
Насмішив румун-митник. Спочатку щось довго шваркотів
по свому, потім побачив наші круглі очі і каже - Нє панімать?
Кажу що нє. Тоді він бере паспорт і показує на румунську
візу і каже Віза капут!!! Второй раз Романія - надо віза нова
ілі мультівіза. Та це й коню понятно, що віза вже капут
але дядько так експресивно жестикулював і пояснював нам
це, що ржали всю дорогу.
Українські митники як почули, що їдемо до Франківська
зразу задають запитання - чи є в нас човен?, виявляється і
Франківськ і Чернівці плавають. Митники добряче
здивувались коли ми сказали, що були в Болгарії, а
відкривши багажник побачили два здоровенні рюкзаки.
Покликали старшого, щось радились (ну да контрабандисти
шастають на "дев"ятці" з рюкзаками повними наркотиків).
Вирішували, чи шмонати нас чи ні, але все вирішилось просто -
старший запитав, чи не веземо гашишу або іншої єрунди і
після негативної відповіді - здрастуй ненька Україна.
В Франківськ доїхали без проблем, вода вже трохи спала,
ще й заїхали на вокзал за 5 хв до відправлення поїзда,
який швиденько домчав мене додому до Долини.
Вдома я був о 3-й годині ночі, сходу здивував маму
тим, що їздив напівсоло. Мама сказала що я конкретний
вар"ят і що добре, що я їй не казав зразу, що їду сам (так би
сильно переживала). Може я й вар"ят, але що наше життя
без таких вар"ятств - фруктовий кефір з щоденних дрязг і
дурного марнування свого життя на роботах????
Отже мандрівка вдалась на 5 з величезним +. Побачили і
Болгарію і Румунію, послухали МЕТАЛЛІКУ, скупався в
Чорному морі, поїздили на машині по європейських
дорохах, попробували болгарську кухню.
Бюджет мандрівки - на все про все 550 баксів враховуючи
квитки на концерт, візи, квитки на автобус (платив в 2
сторони, їхав тільки в одну), бензин, їжа, сувеніри,
пиво.
На жаль розповідь напевне не дуже цікаа, так як
пройшло три роки, а пам"ять - не вінчестер, тримає
основне, а деталі потроху стираються. Вибачайте
за многа букафф.
Последний раз редактировалось Ymka Чт авг 11, 2011 16:05, всего редактировалось 1 раз.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 28.02.2011
Посты: 533
Откуда: Киев



СообщениеЧт авг 11, 2011 16:01 


Спасибо за отчет. Очень интересно.
_________________
Маленького кто хочешь обидит.


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 12.12.2010
Посты: 11
Откуда: Гамбург, Германия



СообщениеВс авг 21, 2011 02:24 


Дякую, за цікаву розповідь! :D Давно я з таким захопленням не читав оповідань про чиїсь подорожі! :D
А мова - то, взагалі, окрема "мова"!!! :D :D
Ще раз дякую! :D
_________________
"Отправляются люди дивиться высоте гор... ...и оставляют сами себя."
Св.Августин
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  1, 2, ВСЕ

Быстрый ответ
Имя пользователя:
Заголовок:
Сообщение:

Смайлики
|#smile805| |#smile807| |#smile806| |#smile24| |#smile706| |#smile709| |#smile710| |#smile714| |#smile715| |#smile718| |#smile722| |#smile725| |#smile726| |#smile728| |#smile729| |#smile735| |#smile737| |#smile739| |#smile748| |#smile766| |#smile746| |#smile749| |#smile772| |#smile773| |#smile615| |#smile614| |#smile612| |#smile606| |#smile603| |#smile602| |#smile792| |#smile785| |#smile784| |#smile780| |#smile778| |#smile701| |#smile703| |#smile716| |#smile740| |#smile752| |#smile757| |#smile761| |#smile764| |#smile765| |#smile770|
Ещё смайлики…
Добавить изображения
Advanced BBCode Box 3: Страница помощи   Жирный текст Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст Верхний индекс Нижний индекс Горизонтальная линия Выравнивание по левому краю Выравнивание по центру Выравнивание по правому краю Маркированный список Нумерованный список Элемент списка
Код Цитата Спойлер Скрытие от гостей Вставить текст не касающийся темы (оффтоп) Ссылка на Web адрес Вставить Email адрес Вставка в сообщение ссылки на IMG изображение Вставить иконку Вставить слово поиска Вставить ссылку на BBvideo видео ABBC3_YOUTUBE_OLD Вставить Видео с Youtube
Цвет шрифта
Вопрос
Двадцать семь минус девять = ? (введите ответ цифрами):
Этот вопрос предназначен для предотвращения автоматической отправки форм спам-ботами.
   

 Похожие темы   Ответы   Просмотры   Последнее сообщение 
Болгарія, Румунія
Kliford » Чт мар 14, 2013 10:42 1, 2, ВСЕ

в форуме Шенген. Визовые вопросы. Шенгенская виза

19

7118

Ср окт 29, 2014 13:49

igorok Перейти к последнему сообщению

румунія-болгарія-македонія...автостопом+трекінг. попутчицю)
Vasy@ » Ср июл 01, 2015 10:04

в форуме Румыния - туристический форум. Туризм в Румынии. Горы Румынии

14

1828

Чт мар 16, 2017 14:13

Odissey Перейти к последнему сообщению

Румунія, Болгарія, Туреччина+, Грузія (18 вересня-1 жовтня)
Микита » Ср авг 16, 2017 20:11

в форуме Поиск попутчиков в походы и путешествия по Турции

0

372

Ср авг 16, 2017 20:11

Микита Перейти к последнему сообщению

„Перший пiсляпереломний”
Didyk Tamara » Вт июн 04, 2013 15:48

в форуме Туризм в Крыму. Отчеты о походах

5

852

Ср июл 10, 2013 21:01

Dazzy Перейти к последнему сообщению

Перший раз зимою в Карпати
Polarfox » Пн ноя 08, 2010 18:44 1, 2, 3, ВСЕ

в форуме Туризм в Карпатах

36

10369

Вт ноя 23, 2010 12:25

Андрюша Перейти к последнему сообщению



Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей


Вы можете начинать темы
Вы можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  

По любым общим вопросам работы сайта и форума пишите: info@eurotourist.club
Коммерческие вопросы (размещение рекламы, предложение услуг): reklama@eurotourist.club








При перепечатке или использовании любых материалов с сайта, гиперссылка на http://eurotourist.club обязательна

  Copyright © 1998-2018 Eurotourist