Помощь | Правила | Поиск
Регистрация | Вход
Переключиться в мобильный режим



Начать новую тему Ответить на тему    

Модераторы: Жанна, Екатерина

• Страница 1 из 1
Автор Сообщение


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 12.09.2010
Посты: 155
Откуда: Івано-Франківськ



СообщениеВс янв 11, 2015 19:14 


Події описані нижче відбувались у 2013році

Якогось січневого вечора, не будучи особливо обтяженими щоденними турботами (саме відшуміли свята), ми знову згадали про Грузію. Точніше на очі нам знову потрапив звіт фейсбучних френдів під який ми " охали і ахали" пару місяців тому - привітні люди, смачна кухня, добротний алкоголь, бомбезні гори, відсутність візових трахамудій та бюджет Криму, все це ніби підштовхувало нас до нових відкритів...
Особисто я, вже й не згадаю, хто виступив каталізатором процесу, але тієї ночі ми втрьох твердо вирішили цього року "перти на Грузію", а щоб закріпити ефект - забронювали квитки на Wizz Air. Прикинувши робочі плани на рік грядущий, нам приглянувся під даний тріп - жовтень : ні холодно, ні жарко + мегашаровий переліт в Кутаїсі. Зранку оплатили квитки, тож точка неповернення позаду, попереду - довгі місяці очікування самої подорожі. Але час пробіг вже дуже якось швидко, бо такими справами як виготовлення закордонних паспортів, придбанням всіляких надувайок, мультипальника і т.п., прийшлось займатись буквально в останній тиждень. Буває...
Взагалі, якогось конкретного плану не було - були напрямки : Сванетія (гори) , Аджарія (море), Тбілісі, Кахетія (вино). Хоча ні, план таки був - " пофіг, на місці розберемся" (с) - так і мандрували )))

Изображение

Наче втигли, "філанжі" на місці (прихильники "Друзів" в курсі) - от і вона, Грузія. Простий, ніби домашній аеропорт Копітнарі, 10хвилин - і з "ведмедиком" в паспорті та рюкзаком на плечах, ми вийшли на пошуки маршрутки в Местію. Саме тут нас вперше (всього було два рази) "використали". На виході з аеропорту знаходиться інформаційний центр, куди нас затягнула одна нехороша жіночка і запропонувала трансфер в Местію за 35лар з носа. Ми знали про маршрутки з Кутаїсі в Местію, які проходять по трасі повз аеропорт та вартують 20-25лар, але вона "редіска" розказувала що сніг випав в горах, тяжка дорога - тому так і що може й не буде рейсових. Плюс в інфоцентрі можна розрахуватись карткою, бо ларі в нас не було. Ну гаразд, погрузились в бус і погнали. Але недовго. "Спринтер" щось за 20км дороги почав барахлити - водій дуже перепрошував, дзвонив кудись - казав буде другий. Почекали, приїхав інший бусик. Як виявилось саме рейсовий. Вже в дорозі, Ґогі, саме так звали нового водія, повідав про ціну 20лар. В Зугдіді обміняли гроші (брали долари), купили сімку та щось перекусити. Дуже класний дядько, цей Ґогі - саме такими є грузини - веселими та щирими як він, принаймі для мене. У якомусь з гірських сіл запропонував заїхати пообідати в домашній генделик. Тут ми спробували вперше хінкалі, смакота. Саме вони, з усіх які ми коштували, запамятались мені найбільше. Так само як гарне імя привітної господині - Темріко.
Окремо треба сказати про саму дорогу до Местії : на рівнині попри дорогу розкинулись практично однаковісінькі особнячки з великою відкритою верандою та спіральними широкими вхідними сходами. Перед будинком, зазвичай, красуються пальми, росте хурма. Що стосується гірської частини, то такого ми ще не бачили (до цього були лише Карпати) : глибокі та вузькі долини з бурхливими річками внизу, нависаючі схили над дорогою, яка вузькою смужкою серпантину дереться все вище і вище, бомбезні водоспади, які спадають з височезних скель, небачені раніше снігові піраміди вершин Кавказу, котрі, наче айсберги в океані, почали зявлятись на зеленому фоні низькогіря. Ми були в екстазі і не приховували цього, чим, мабуть, тішили місцевих - гори як гори. Ага, бачили б вони реакцію знайомих луганчан ( далеких від туризму, правда), коли вони їхали на манявський водоспад : напевно кожна смерека попри дорогу має фото десь на компі в Луганську, а так само і всі горби та каміння з мохом. Все пізнається в порівнянні - тепер наша черга побути "луганчанами", і це класно.
Сама Местія - гарне містечко затиснуте горами в долині стрімкої річки з неймовірно автентичною забудовою довкола веж та дещо бутафорною центральною площею. На цій площі є інфоцентр (вони є у всіх туристичних місцях), де можна взяти пару схематичних карт, попитати про маршрути і що можна подивитись цікавого.

Изображение

Вирішуємо йти до озер, хоча там вже сніг. Надворі відчутно свіжішає, чим ближче до вечора. Вертаємось назад по трасі десь 1км до заправки, щоб придбати бензин для примусу, купуємо необхідні харчі та вино, декілька ще теплих плесканок хліба на дровах (недалеко від площі по головній дорозі є домашня пекарня, ціна 1лар).

Изображение

Поїдаючи хліб, доходимо до музею Хергіані. На жаль, закритий - відкладаємо на потім. Тут знайомимось з Лері, який живе поруч та здає кімнати у своїй хаті-галереї. Сам він працював викладачем ВУЗу в Тбілісі, проте декілька років тому продав квартиру та з сімєю переїхав сюди, купив будинок, має господарство, малює пейзажі, приймає туристів - так і живе. В будинку на стінах висять не лише його творіння, вся сімя Лері не позбавлена таланту, сподобались такі безпосередні, дитячі малюнки на простих аркушах паперу.

Изображение

Душевно так, проте ми хочемо ночувати в палатці на відкритому просторі, а не в 4-ох стінах. Прощаємось і прямуємо вузькими камяними лабіринтами вуличок догори, де видніється наша дорога.

Изображение


Изображение


Изображение


Изображение


Піднімаючись, вийшли на гарну галявинку, Местія внизу видає себе поодинокими вогниками, потічок недалеко, надворі вже сіріє, гори у хмарах теж йдуть на спочинок - вирішуємо ночувати тут . Палатка на свому місці, повечеряли і ранній відбій. Спали без задніх ніг, вино нам в цьому також помогло.


Изображение

Зранку ми прозріли з навколишніх красот. Поснідали, зібрались і рушили далі, споглядаючи як все новий виток серпантину відкриває нам нові красоти. По дорозі наверх зустріли хлопаку, він йшов десь в тому керунку по худобу, яка далеко відбилась в гори. Звати його Атар, забігаючи наперед, то наш грузинський мегобарі |#smile748| |#smile746|
Розговорились, а він каже : нащо вам ті гори, посидіть тут, подивіться, я за биками - і назад йдемо до мого дому, заночуєте в мене, в горах сніг, холодно вночі.
І головне : "Медвед здесь ходіт, волки .... зачем вам ето" |#smile735|
А ми собі думаємо: " Ага, медвед... Що ж ти хочеш, чоловіче, кумпанію шукаєш. Нам не по дорозі, ми лише 2-ий день тут. Ми в гори хочемо". Звичайно ніяких негативних думок в нас, як і в Атара не було, бо ми знали про відкритість та дружелюбність грузинів, а особливо сванів. Тому, обмінялись телефонами, домовились зустрітись потім. А навкруги краса, ось вже Тетнульді виросла перед нами.

Изображение

Хотілося вже швидше вийти на гребінь і побачити, що там з тієї сторони робиться. А рух по серпантину траверсною дорогою не віщував швидких змін пейзажів, тому вирішуємо "зрізати в лоб". Спочатку пішли цивільно так по траві, далі зайшли в якісь чигирі, потім малинником, тут вже й сніжники почались. Підйом крутішав, перебігали з одного борту жолоба на інший, шукаючи пологішого шляху. А потім виявилось, що з цього хребтика видно інший, вищий гребінь. Як в пісні : "а за деревом-дерево..." Снігу тут вже більше, сантиметрів 20. Пішли далі - почали відкрились види в сторону Лайли та показались зубчики Ушби, але весь масив закривав схил.

Изображение


Изображение

Відчуття чогось грандіозного погнало нас вперед, незважаючи на мокрі ноги та доволі нетеплу температуру навколо. Сонце світить та не гріє. Дорога перейшла в топтану стежку, ще один ривок і ми на проміжній вершинці... Пишу від себе: в момент холодрига кудись поділась, натомість душу заполонила така радість наче я найщасливіша людина на Землі, напевно так воно і було в ту мить.

Изображение


Изображение


Изображение


Изображение


Одягнули теплі речі, перекусили, посиділи в своє задоволення і вирішили сходити з снігу до лісу, щоб розпалити вогонь та посушитись. Оскільки вже вечоріло, температура впала нижче 0 - радості було не багато. Валимо вниз, дзвонить той самий Атар, розпитує куди дійшли і що бачили. Дізнавшись що сходимо вниз, каже йдіть до мене в гості, відмови навіть не хоче чути. Ми, власне, і не думали відмовляти. Вже за темноти приходимо в Местію, тут відчутно тепліше, тому просимо Атара заночувати десь на подвірї, щоб незаважати нікому в домі. Ми настояли на своєму і як наслідок отримали більше, ніж просили - ночували на пагорбі коло родинної вежі з фантастичним виглядом на нічну Местію.

Изображение

Поки розкладались та запалили ватру, Атар вже прийшов з гостинцями та 2л сванського самогону. Подумалось, що це не до добра, але треба - то треба. Той самогон - супер річ, 80градусів, горить шо бензин, а йде "як діти в школу"- мягко, бо його гонять з аличі, слив та інших місцевих няшок. Зварили відповідну вечерю. Проговорили так біля вогнища до сивої ночі, попили чаю з солоденьким, попрощались до завтра і спати.
Встали зранку без найменшого дискомфорту, поснідали, прийшов Атар і почалась в нас екскурсія по Местії. Спочатку ми пішли на оглядини церкви 9ст з унікальними фресками. Сама церква - це прямокутна споруда складена з каменю та перекрита деревом. Є невеличке внутрішнє подвіря з лавками під стнами храму. Все, нічого лишнього. Атмосфера там знаєте, словами не передати. Ззаду церкви є таке ж старе кладовище та росте величезний дуб на гілці якого висить дзвін. Церква діюча, інколи тут відбувається служба.

Изображение


Изображение


Изображение

Далі ми рушили по родині Атара. Цей час в Сванетії - це час молодого вина, практично в кожній хаті щось робилося з вином, тому і нам трохи перепало з найрізноманітнішими тостами. Класно було.
Родичем Атара є Серго Барліані, непересічна Людина в першу чергу та знатний альпініст. Невелика кімната в будинку, де мешкав Серго, відведена під музей. Особисті речі, чорно-білі фото зроблені під час сходжень, нагороди, відзнаки...
Вразили також своєю примітивністю альпбарахло 70-их років, але люди лізли все вище, робили першопроходи...

Изображение


Изображение


Изображение

Ну і яка ж Местія без своїх веж

Изображение

Ніби відчуваючи підсвідомо наші бажання , «мегобарі» запропонував подивитись на одну з родинних веж Барліані. Потужні стіни, декілька рівнів перекриття і от ми на даху вежі. Позаглядали трохи сусідам на подвір’я

Изображение


Изображение


Изображение

Тут вже й обід підійшов. Ще зранку Атар попередив нас, що обідати будемо вдома, мама запрошує, тому без лишніх запитань, «взяли і прийшли». Дуже душевні в нього батьки, а ще запам’яталась його 92-ох річна бабуся, яка пряла на ганку. Залишивши свої справи, вона підійшла до нас та обняла наче рідних. Так якось тепло на душі стало – чим далі, видається, ми українці втрачаємо таку «жилку».
Про грузинську кухню говорити без толку, її треба смакувати. Вона різноманітна, і в кожному регіоні своя і неповторна. Оскільки ми в Сванетії, то на обідньому столі був сванський хачапурі – кут (запечений в тісті сир з маслом та типовими для Сванетії травами), тамміджаб (дуже тягуча варена картопля з бринзою, і смачна), чиждварі (кукурудзяні млинці з сулугуні)… я ж казав, це треба пробувати. Смакота.
По обіді, залишивши рюкзаки вдома, їдемо до підйомника в Хацвалі, який підніме нас на г. Зурульді (2347м). Вартість 3лар. Зверху прекрасні види Ушби, Тетнульді, масиву Лайли, піку Бангуріані

Изображение


Изображение


Изображение


Изображение

Помилувавшись краєвидами, спускаємось донизу, забираємо рюкзаки. При прощанні з батьками Атара, залишаємо на знак вдячності пару українських презентів + колективне фото. Всіх благ цій хаті. Завтра плануємо вибиратись з гір, бо в сторону Ушгулі взагалі немає сенсу пертись (холодно, дорога в снігу). Зранку, о 7год, від музею Хергіані буде стартувати маршрутка на рівнину, в сторону Кутаїсі, а може й Тбілісі (коли будуть люди). То буде завтра, а ми хочемо спробувати грузинського пива. Взяли різних, які були у магазині - і на місце дислокації під вежу.

Изображение


Изображение

Зварили вечерю, знову сиділи до ночі, розказуючи всілякі небилиці. Пиво, до речі, не сподобалось – і смисл його пити, коли є таке вино !? Просто захотілось, більше не робили таких помилок))) Вже за північ попрощались з Атаром, подякували за все, запросили в гості. І спати.
Зранку швидкий збір, сіро, збігаємо вуличками до музею (з музеєм - якась нескладуха), гавкають пси. Ми на місці, затримую всіх, водій чекає, бо в мене стався трабл : якось вилилась бензина через бензонасос. Після цього бензонасос завжди викручую та всередину рюкзака цю «адську хрень» не ставлю. Всі речі смердять, добре що спальник сухий. Єдине, що розрадило мене – це кубдарі, який ми втиснули в генделі «Ушба» (тут казали він найсмачніший, і то правда), поки автобус чекав своїх пасажирів до необхідного мінімуму

Изображение


ПеС. Особливістю даного звіту буде написання його по черзі різними учасниками «тріпу». Про писанину ми попередньо не домовлялись, тому це буде несподіванкою для решти. Други, доповнюйте та продовжуйте далі...


Аватара пользователя

Зарегистрирован: 05.04.2008
Посты: 3486
Откуда: Львів, Долина



СообщениеПн янв 12, 2015 00:26 


Файно написано. душевненько. Чекаю продовження
_________________
stezhky.org.ua
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  • Страница 1 из 1

Быстрый ответ
Имя пользователя:
Заголовок:
Сообщение:

Смайлики
|#smile805| |#smile807| |#smile806| |#smile24| |#smile706| |#smile709| |#smile710| |#smile714| |#smile715| |#smile718| |#smile722| |#smile725| |#smile726| |#smile728| |#smile729| |#smile735| |#smile737| |#smile739| |#smile748| |#smile766| |#smile746| |#smile749| |#smile772| |#smile773| |#smile615| |#smile614| |#smile612| |#smile606| |#smile603| |#smile602| |#smile792| |#smile785| |#smile784| |#smile780| |#smile778| |#smile701| |#smile703| |#smile716| |#smile740| |#smile752| |#smile757| |#smile761| |#smile764| |#smile765| |#smile770|
Ещё смайлики…
Добавить изображения
Advanced BBCode Box 3: Страница помощи   Жирный текст Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст Верхний индекс Нижний индекс Горизонтальная линия Выравнивание по левому краю Выравнивание по центру Выравнивание по правому краю Маркированный список Нумерованный список Элемент списка
Код Цитата Спойлер Скрытие от гостей Вставить текст не касающийся темы (оффтоп) Ссылка на Web адрес Вставить Email адрес Вставка в сообщение ссылки на IMG изображение Вставить иконку Вставить слово поиска Вставить ссылку на BBvideo видео ABBC3_YOUTUBE_OLD Вставить Видео с Youtube
Цвет шрифта
Вопрос
Двадцать семь минус восемь = ? (введите ответ цифрами):
Этот вопрос предназначен для предотвращения автоматической отправки форм спам-ботами.
   

 Похожие темы   Ответы   Просмотры   Последнее сообщение 
Грузія, січень 2013, фотоальбом
Andrew » Сб май 18, 2013 07:37

в форуме Отчеты о путешествиях и туристических походах по Грузии

5

804

Пн май 20, 2013 13:33

Godo Перейти к последнему сообщению

Грузія. Аджарія.
Treveler » Пн мар 24, 2014 09:44

в форуме Грузия - туристический форум. Туризм в Грузии. Горы Грузии

8

1125

Ср апр 02, 2014 14:06

luboznatel Перейти к последнему сообщению

Грузія,реєстрація у прикордонників
Atlass » Сб сен 03, 2016 07:17

в форуме Грузия - туристический форум. Туризм в Грузии. Горы Грузии

9

477

Сб сен 03, 2016 21:55

Atlass Перейти к последнему сообщению

Грузія, Ушба, липень 2015
DimaG » Вс янв 18, 2015 18:01

в форуме Поиск попутчиков в походы и путешествия по Грузии

0

680

Вс янв 18, 2015 18:01

DimaG Перейти к последнему сообщению

Грузія: чи можливий простенький трекінг?
shkar » Вт окт 01, 2013 12:26 1, 2, ВСЕ

в форуме Грузия - туристический форум. Туризм в Грузии. Горы Грузии

23

1943

Сб фев 21, 2015 20:03

savinzeek Перейти к последнему сообщению



Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей


Вы можете начинать темы
Вы можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  

По любым общим вопросам работы сайта и форума пишите: info@eurotourist.club
Коммерческие вопросы (размещение рекламы, предложение услуг): reklama@eurotourist.club






При перепечатке или использовании любых материалов с сайта, гиперссылка на http://eurotourist.club обязательна

  Copyright © 1998-2017 Eurotourist