|
День добрий шановне товариство.
Бограч - це не тільки казан або смачна страва, це ще зустріч декількох десятків * на N туристів в Карпатах за для реального, а не віртуального знайомства, пошуку попутників і друзів для наступних подорожей, і не тільки в походах Карпатами...., що підтверджено семирічним існуванням теми. Це ще нагода проїхати декілька сотень кілометрів заради спільного чищення та різання морквочки.....
Ключове, це ЗУСТРІЧ ФОРУМЧАН. Формат: в призначений день туристи сходяться в призначену точку, знайомляться, діляться враженнями про свої походи, про маршрути, про спорядження і т. п і т. д. Бограч вірішили готувати тому, що учасники які відізвались, а потім прийняли активну участь у зустрічи, захотіли приготувати страву з місцевої кухні, а не "банальні шашлики" (я нічого не маю проти шашликів, особливо в хорошій компанії). Прийшлося прикликати GOOGLE на допомогу, перечитати з десяток рецептів та історію походження страви. За основу взято рецепт Ігора Меліки, докинути де що з інших рецептів, а в подальшому, в залежності від сезону і наявності тих чи інших інгрідієнтів, побажання учасників що до гостроти страви вносити корективи. Тож двох однакових бограчів не могло бути апріорі. Оскільки один одного ще не знали, то й слово бограч стало паролем ))))) Звідси і ці зустрічи почали називати Бограчем.
Місце. В той не далекий час, в межах Всесвіту, поїзди їздили тільки до Франківська, а не до Ворохти чи Рахова. Основна маса учасників збиралась біля входу на пішохідний міст, де розподілялись продукти, і найнятим бусом добирались до точки старту. Основна кількісь учасників це: кияни і східний регіон, центральні, південні і західні області. Це не строга статистика, а приблизі спостереження. Такий розподіл і зобумовлює вибір місця. Не кожний має можливість по декілька раз за рік поїхати в Карпати. Люди їдуть добу, а то й більше в поїзді, потім ще 3-4 год автобусом поки стануть на тропу. Тож хочуть використати можливість як най ефектитвніше, побільше побачити, більше пройти. І це НОРМАЛЬНО. Тут вже кожен визначається з пріорітетом.... Не нормально, коли пропонуючі місце, не враховується проста річ:, як доправити продукти і казани до місця, і при цьому щоб бограч був готовий до настання темноти, і най болючіше - як організувати зворотню доставку тих самих казанів. Цілком зрозуміло, що гуляти з тим казанком не зручно. Я не беру до уваги ті не дуже часті моменти коли виручали учасники на машинах, їм за це респект і повага. Я хочу бути впевненим, що після Бограчу, без нагадування, люди не розбіжуться по маршрутах, а спочатку потурбуються і вирішать як і хто доправить чисті казани до Франека. І бажано це вирішувати ще "до того как...". Повертаємо голосування і відразу пропозиція: як я пропонував раніше - чия пропозиція виграє, той з командою, яка його підтримала, опікується подальшою доставкою казанів до Франека і призначає наступне місце. Інші пропозиції в студію.
Міркування з приводу Бограчу на Межипотоках.... Там з дровами напряжно. Місце популярне. Майже всі тягнуть туда. Води, місця під палатки хоть на 100+ люду, а вот дровця далеко шукати прийдеться. Плюс продукти і баняки туда і назад тягнути. Погоду вгадати - спрогнозувати теж проблематично. Я основні крітерії по вибору місця кожного разу викладав в темі зустрічей. І за ці роки прийшов до висновку, що Бограч треба проводити недалеко від авто або ЖД станцій. 3-4 години ходу. Так, що б і діти могли дійти, і всі бажаючі, незалежно від фіз. підготовки чи певної кількості ходових днів. за ради чого і створювалась тема, а приготуваняя бограчу , то вже наповнення до процесу спілкування. Привезли - донесли - приготували - спожили - помили - повернули до місця зберігання. Тож вибирати учасникам.
Що до місць в прикордонній зоні. Та тільки перевірка у погранців при наявності дозволів, може зайняти досить довгий час. Поки доїхали, відмітились у погранців, дійшли до місця - вже друга половина дня. Поки поставили намети, організували дрова, вода, кострище маємо сутінки, і через годину - півтора ....".коли той бограч, нарешті, буде..." А фактор погоди, коли діти в групах... Ми це вже не раз проходили
Складається враження, що пропонуючи місця з ускладненим добиранням, є намаганням обмежити кількість учасників.
Я проти використання у назві Бограчу і проведення зустрічи як "альтернативна". Я за те, що би могли приїхати і прийняти участь всі бажаючі, як це було задумано топстартером. Може, дійсно, є сенс, проводити одночасно в двох-трьох місцях, але меншою кількістю людей, де кому зручніше і хто кого хоче бачити, з ким хоче зустрітись, при цьому викладати в темі, як звичайно, свої фото, відео, висловлювати враженяя про свій похід. Але ніяких "междусобойчиків", чи " тут збираються тільки свої". Це вже не Бограч, не зустріч форумчан. В такому випадку простіше знайти зручне рівне місце, не дуже потужне джерело, і за потреби невелику колибу....
На сьогодні бУкВів достатньо ))))
День добрий шановне товариство.
Бограч - це не тільки казан або смачна страва, це ще зустріч декількох десятків * на N туристів в Карпатах за для реального, а не віртуального знайомства, пошуку попутників і друзів для наступних подорожей, і не тільки в походах Карпатами...., що підтверджено семирічним існуванням теми. Це ще нагода проїхати декілька сотень кілометрів заради спільного чищення та різання морквочки.....
Ключове, це ЗУСТРІЧ ФОРУМЧАН. Формат: в призначений день туристи сходяться в призначену точку, знайомляться, діляться враженнями про свої походи, про маршрути, про спорядження і т. п і т. д. Бограч вірішили готувати тому, що учасники які відізвались, а потім прийняли активну участь у зустрічи, захотіли приготувати страву з місцевої кухні, а не "банальні шашлики" (я нічого не маю проти шашликів, особливо в хорошій компанії). Прийшлося прикликати GOOGLE на допомогу, перечитати з десяток рецептів та історію походження страви. За основу взято рецепт Ігора Меліки, докинути де що з інших рецептів, а в подальшому, в залежності від сезону і наявності тих чи інших інгрідієнтів, побажання учасників що до гостроти страви вносити корективи. Тож двох однакових бограчів не могло бути апріорі. Оскільки один одного ще не знали, то й слово бограч стало паролем ))))) Звідси і ці зустрічи почали називати Бограчем.
Місце. В той не далекий час, в межах Всесвіту, поїзди їздили тільки до Франківська, а не до Ворохти чи Рахова. Основна маса учасників збиралась біля входу на пішохідний міст, де розподілялись продукти, і найнятим бусом добирались до точки старту. Основна кількісь учасників це: кияни і східний регіон, центральні, південні і західні області. Це не строга статистика, а приблизі спостереження. Такий розподіл і зобумовлює вибір місця. Не кожний має можливість по декілька раз за рік поїхати в Карпати. Люди їдуть добу, а то й більше в поїзді, потім ще 3-4 год автобусом поки стануть на тропу. Тож хочуть використати можливість як най ефектитвніше, побільше побачити, більше пройти. І це НОРМАЛЬНО. Тут вже кожен визначається з пріорітетом.... Не нормально, коли пропонуючі місце, не враховується проста річ:, як доправити продукти і казани до місця, і при цьому щоб бограч був готовий до настання темноти, і най болючіше - як організувати зворотню доставку тих самих казанів. Цілком зрозуміло, що гуляти з тим казанком не зручно. Я не беру до уваги ті не дуже часті моменти коли виручали учасники на машинах, їм за це респект і повага. Я хочу бути впевненим, що після Бограчу, [i][b]без нагадування[/b][/i], люди не розбіжуться по маршрутах, а спочатку потурбуються і вирішать як і хто доправить [u]чисті[/u] казани до Франека. І бажано це вирішувати ще "до того как...". Повертаємо голосування і відразу пропозиція: як я пропонував раніше - чия пропозиція виграє, той з командою, яка його підтримала, опікується подальшою доставкою казанів до Франека і призначає наступне місце. Інші пропозиції в студію.
Міркування з приводу Бограчу на Межипотоках.... Там з дровами напряжно. Місце популярне. Майже всі тягнуть туда. Води, місця під палатки хоть на 100+ люду, а вот дровця далеко шукати прийдеться. Плюс продукти і баняки туда і назад тягнути. Погоду вгадати - спрогнозувати теж проблематично. Я основні крітерії по вибору місця кожного разу викладав в темі зустрічей. І за ці роки прийшов до висновку, що Бограч треба проводити недалеко від авто або ЖД станцій. 3-4 години ходу. Так, що б і діти могли дійти, і всі бажаючі, незалежно від фіз. підготовки чи певної кількості ходових днів. за ради чого і створювалась тема, а приготуваняя бограчу , то вже наповнення до процесу спілкування. Привезли - донесли - приготували - спожили - помили - повернули до місця зберігання. Тож вибирати учасникам.
Що до місць в прикордонній зоні. Та тільки перевірка у погранців при наявності дозволів, може зайняти досить довгий час. Поки доїхали, відмітились у погранців, дійшли до місця - вже друга половина дня. Поки поставили намети, організували дрова, вода, кострище маємо сутінки, і через годину - півтора ....".коли той бограч, нарешті, буде..." А фактор погоди, коли діти в групах... Ми це вже не раз проходили
Складається враження, що пропонуючи місця з ускладненим добиранням, є намаганням обмежити кількість учасників.
Я проти використання у назві Бограчу і проведення зустрічи як "альтернативна". Я за те, що би могли приїхати і прийняти участь всі бажаючі, як це було задумано топстартером. Може, дійсно, є сенс, проводити одночасно в двох-трьох місцях, але меншою кількістю людей, де кому зручніше і хто кого хоче бачити, з ким хоче зустрітись, при цьому викладати в темі, як звичайно, свої фото, відео, висловлювати враженяя про свій похід. Але ніяких "междусобойчиків", чи " тут збираються тільки свої". Це вже не Бограч, не зустріч форумчан. В такому випадку простіше знайти зручне рівне місце, не дуже потужне джерело, і за потреби невелику колибу....
На сьогодні бУкВів достатньо ))))
_________________
Работа работой, а поход по расписанию.
Если туризм мешает работе- брось работу.
Если переливаю "Глазные капли" в баклажку, значит утром в поход.(Примета такая)
|
Тему створено 
...
)..gif "Да")
Запропонована дата 02,05,2020 - нормік, в залежності місця.
